Поради, які допоможуть зберегти нашу планету На даху виставкового центру відкриють найбільшу міську ферму в світі Компанія вивозила небезпечні відходи на звичайне звалище замість утилізації Економити на папері На Рівненщині люди потерпають від невідомого нальоту Чому міністерства енергетики і екології об'єднали 26 професійних організацій виступили проти використання екології у політичних та бізнес-цілях У Новій Зеландії туристам заборонили плавати з дельфінами Чи справді веганська їжа врятує планету? Німецька організація GIZ допомагає змінювати українські міста: мотивуючий приклад Львова NASA представила екологічний суперкомп'ютер для Місячної місії Податкова завершила аудит "АрселорМіттал" і виставила претензії Пожежі в Амазонії такі великі, що їх можна побачити з космосу. Всі парки України хочуть обладнати Wi-Fi "ЗЕЛЕНИЙ" тариф, що це таке Боротьба за чисте Дніпро: як українець привертає увагу до проблем екології Жителі Армянська вимагають від російської влади 1 мільйон рублів компенсації кожному постраждалому «Київводоканал» назвали найбільшим забруднювачем водойм 2018-го. У компанії не згодні 80 тисяч людей на Луганщині залишаються без водопостачання третій день Низька якість води гальмує економічний розвиток деяких країн на третину – Світовий банк В Україні частіше вимірюють рівень радіації після вибуху на полігоні в Росії Радіоактивна хмара накрила Україну після вибуху під Архангельськом: коментар еколога В Ісландії "поховали" перший льодовик, який зник внаслідок кліматичних змін Ліквідація Державної екологічної інспекції: піар чи реформа? Компанію Save Dnipro викрили в зароблянні на довірливих покупцях В Арктиці разом зі снігом випадають мікрочастинки пластику Вчені запропонували очищувати водойми за допомогою дріжджів Знайшли рештки "пінгвіна-монстра". Він був розміром з людину Ще один безлюдний куточок Землі всіяний пластиком: звідки в Арктиці сміття Що таке бортництво і чому бджоли мають стати новою візитівкою України Київські науковці створили установку, яка виробляє органічні фосфорні добрива з біомаси, а саме відходів птахівництва. Наскільки небезпечні сміттєспалювальні заводи для здоров'я немовлят Відома мережа готелів відмовиться від пластику у ванних У Римі можна обміняти пластикові пляшки на проїзд у громадському транспорті У спеціальному бельгійському центрі запобігають зникненню їжачків У Німеччині вперше оштрафували школярів за участь в екопротестах На березі в Ісландії виявили десятки мертвих дельфінів У США мідії варяться живцем у своїх мушлях через спеку Україна єдина в Європі не має обов’язкового екологічного моніторингу Як українці ставляться до екології У Києві скоро буде клімат, як в Австралії: дослідження Крим страждає від нового екологічного лиха Індія потопає у смітті В Україні необхідно встановити екологічні пости, які будуть відслідковувати стан екології В Дніпрі обговорювали питання екологічного моніторингу Бренд Zara до 2025 року повністю перейде на екологічні тканини Вода – нове рідке золото: як Мінприроди збирається захищати українські річки Не прати щоб зберегти довкілля Луцька мерія просить закрити підприємство "Біо-Пек" - джерело нестерпного смороду Роботу екологічної інспекції потрібно врегулювати за європейським зразком, – Ляпіна
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
21/08/19

Жителі Армянська вимагають від російської влади 1 мільйон рублів компенсації кожному постраждалому


Жителі Армянська – міста в окупованому Росією Криму, що у 2018 році постраждало від екологічної катастрофи, планують акцію «на захист порушених екологічних прав». Активісти готують заяву до суду про відшкодування матеріальної, фізичної та моральної шкоди в розмірі понад мільйон рублів на кожного жителя, який постраждав від викидів, внаслідок минулорічної аварії на підприємстві «Кримський титан».

Торік у ніч на 24 серпня в Армянську стався викид в атмосферу сірчаного ангідриду. Влада Криму повідомила, що це випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного заводом «Кримський титан».

Через забруднення повітря з Армянська в кримські санаторії вивозили дітей шкільного та дошкільного віку, роботу заводу призупинили. Однак уже в жовтні 2018 року завод відновив роботу.

Громадський активіст із Криму Сергій Акімов розповідає, чому виникла необхідність знову проводити мітинг в Армянську.

У нас офіційно оголосили, що це була саме катастрофа, а не просто викид
Сергій Акімов

‒ По-перше, ми говоримо про порушення законних прав громадян Росії. У нас офіційно оголосили, що це була саме катастрофа, а не просто викид.

По-друге, відповідальність так ніхто і не поніс. Зупинили завод, він постояв, а потім навіть більше виробництво почалося. У плані безпеки виробництва нічого не було зроблено, це звичайна російська практика, як ми вже зрозуміли.

Сьогодні ми отримали всі відповіді щодо районів, тобто стосовно Армянська, щодо Красноперекопська, а звернення ми писали до міністра екології Криму, до міністра МНС ‒ і те саме до міністрів Росії.

Вони зіпхнули все це нижче, це була відписка, а конкретно нічого не зроблено. Тому ми вирішили, що будемо проводити черговий пікет у місті Армянську. Що стосується мого виклику в поліцію на профілактичну бесіду, акцію це не поставило під питання, не було конкретних запитань. Може, думали залякати.

Сергій Акімов
Сергій Акімов

За словами Сергія Акімова, деякі активісти, які починали готувати цей мітинг, все ж таки відмовилися від цієї ідеї після спілкування із російською поліцією.

Є люди, які реально постраждали. Невідомо, що може бути з ними через 15-20 років
Сергій Акімов

‒ Але ми все робимо, в першу чергу, за законом. За законами Росії, вони не можуть заборонити мітинг чи пікет, пов'язаний саме з екологією, тобто це не політика... Є люди, які реально постраждали ‒ вони звернулися до лікарень, їм поставили діагнози на кшталт опіків дихальних шляхів, навіть дітей відсилали. Невідомо, що може бути з ними через 15-20 років. Як

що є показання лікаря, то компенсацію можна буде ще більшу просити. Але це не останній крок: якщо нічого не буде вирішуватися, ми будемо в Європейський суд звертатися.

Зараз має приїхати представник комісії з прав людини з Європи ‒ теж будемо до нього звертатися. Сьогодні у нас є Громадська палата Криму, громадські ради в тому ж Армянську ‒ хтось щось говорить про це? Ні, звичайно, тому що вони всі підконтрольні. Якщо ми не будемо як звичайні громадяни щось змінювати, боротися за свої права, ніхто цього робити не буде.

Один з організаторів акції 17 серпня, активіст з Армянська Владислав Пивовар зазначає, що російські правоохоронні органи все ж таки розслідують торішню аварію в Армянську:

‒ Наше обурення пов'язане з тим, що екологічна ситуація у місті не покращується. Відомості оприлюднять ‒ але вірити їм чи ні, інше питання. Все видно на дітях. Ось нещодавно було перевищення, й алергічна реакція пішла: кашель, нежить, все повторюється. Уже концентрація менша, але все так само, як торік. Наскільки мені відомо, відкрита кримінальна справа, зараз триває слідство ‒ дуже довго, але йде.

Опитують усіх, хто постраждав, хто звертався до лікарні, визнають дітей потерпілими. Завтрашній пікет буде про те, що ми хочемо звернутися з позовом до суду для відшкодування всієї цієї моральної та фізичної шкоди. Моє особисте переконання, що проблема не в кислотонакопичувачі, а вони кажуть, що це воно, що вони нарили безліч свердловин, заповнили його водою. Але якщо це все зроблене, чому немає результату?

Армянськ: півроку після «хімічної атаки» (фотогалерея)
ФОТОГАЛЕРЕЯ:

Армянськ: півроку після «хімічної атаки» (фотогалерея)

 

Той же Владислав Пивовар виступав одним з організаторів мітингу в Армянську 5 липня ‒ тоді місцеві активісти вимагали від української влади відновити водопостачання півострова Північно-Кримським каналом, щоб полегшити екологічну ситуацію на півночі Криму.

Завідувач сектора в Херсонській області Міністерства з питань окупованих територій Денис Чистиков вважає, що російська влада Криму використовує подібні акції у своїх цілях:

‒ Виходячи з аналізу інформації, ми вбачаємо в цих виступах елементи діяльності окупаційної влади для відновлення постачання дніпровської води через Північно-Кримський канал.

Тобто це їхня основна мета ‒ відкрити воду й припинити шкоду екології від «Кримського титану». А так жителі Армянська подадуть в окупаційні органи влади свої позови, однак розраховувати на те, що вони отримають позитивні відгуки, не варто. До того ж, на мою думку, окупаційна влада не дасть їм можливості подати позови в міжнародні інстанції, оскільки перемога в такій справі стане додатковим фактором тиску міжнародного товариства на окупаційну владу в плані повернення окупованих територій. Вимоги людей реальні ‒ це збиток їхньому здоров'ю ‒ але Росія завжди використовує будь-який привід для гібридних дій на свою користь.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз вважає, що невдоволення жителів Армянська дійсно можуть використовувати проти Києва.

Ахтем Чийгоз
Ахтем Чийгоз

 

Що стосується подачі води, то ми неодноразово доводили, що для потреб населення Криму її вистачає. Інша справа, що на півострові збільшилася кількість військових баз.

‒ Невдоволення тим екологічним лихом, яке відбувається в Криму упродовж п'яти років, звичайно ж, спробують використовувати для того, щоб звалити відповідальність на українську сторону.

Я вважаю, що завод з перших днів мав припинити свою роботу взагалі. На тлі екологічного лиха населенню треба було виступити за майбутнє своїх дітей і спрямувати протест проти країни-окупанта, проти бандитів, які на крові й на здоров'ї людей заробляють гроші всередині Криму.

Що стосується подачі води, ми неодноразово доводили, що для потреб населення Криму її вистачає. Інша справа, що на півострові збільшилася кількість військових баз, сюди штучно перевозять жителів Росії. Їх ми обслуговувати не зобов'язані.

Раніше в ефірі Радіо Крим.Реалії хімік-біолог Одеського національного університету імені Мечникова Владислав Балинський висловив думку, що подача води Північно-Кримським каналом не виправить ситуацію із забрудненням від «Кримського титану»:

«Згідно з російськими звітами, з 2014 до 2015 року виробництво діоксиду титану збільшилося тут з 47 тисяч тонн до 77 тисяч тонн. У зв'язку з підвищенням попиту прогноз до 2020 року такий, що збільшуватимуть виробництво до 120 тисяч тонн. Це сульфатний спосіб виробництва ‒ в усьому світі від нього відмовилися як від вкрай шкідливого екологічно. Він вважається дешевим, але кількість викидів і побічних отруйних речовин перевищує кількість корисного продукту в десятки разів. Тут важливо, що розглядається як головна мета: або збільшення виробництва, або безпека громадян. Тут вийшло, що на це наклалося порушення технології... Подача води зменшить навантаження на повітря, оскільки пари сірчаного ангідриду в такій кількості випаровуються саме через нестачу води, але при цьому йде забруднення водного басейна».

На початку травня 2019 року жителі Армянська та Перекопу скаржилися журналістам на кислотний запах, проте головний технолог «Кримського титану» Юрій Коломієць запевнив, що підприємство вживає всіх необхідних заходів обережності. Російський глава Криму Сергій Аксенов тоді доручив щодня повідомляти населення Армянська про результати моніторингу води, ґрунту й повітря біля кислотонакопичувача.

За матеріалами: https://www.radiosvoboda.org


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 097 721 03184 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
Поради, які допоможуть зберегти нашу планету
Жити "зеленим життям" – це необов'язково ставати відлюдником, відмовившись від мирських благ. Це питання не пов'язане з "головним болем", навпаки воно просте. Просто треба... Детальніше...
12
09/2019
На даху виставкового центру відкриють найбільшу міську ферму в світі
Весною наступного року в Парижі планується відкриття найбільшої у світі міської ферми на даху, що розташується в 15-му окрузі Парижа на даху великого... Детальніше...
12
09/2019
Компанія вивозила небезпечні відходи на звичайне звалище замість утилізації
Приватна фірма за сприяння держпідприємства "Укргазвидобування" звозила небезпечні для здоров’я людей відходи буріння на звичайне звалище. Компанія цими діями завдала збитків державі на... Детальніше...
12
09/2019
Економити на папері
Міністр показав, скільки паперу в Кабміні Міністр показав, скільки паперу в Кабміні/ instagram.com Хочеш читати новини, які справді важливі? ХОЧУ Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет опублікував фото... Детальніше...
12
09/2019