Не прати щоб зберегти довкілля Луцька мерія просить закрити підприємство "Біо-Пек" - джерело нестерпного смороду Роботу екологічної інспекції потрібно врегулювати за європейським зразком, – Ляпіна У якому стані зараз АЕС та чи загрожує Україні другий Чорнобиль Висновок WWF: малі ГЕС шкодять українській екології За рік у Середземне море викидають 570 тисяч тонн пластику IKEA презентувала товари для дому з переробленого пластику В окупованому Криму панікують і протестують, щоб повернули воду з України Чим дихають і що п'ють українці: де дізнатися про забруднення довкілля у своєму регіоні? Нафтопродукти на одеських пляжах: відпочивальники скаржаться на купіль з мазуту Вчені вважають, що розпочалася період масового вимирання біоти Енергозберігаючі намети та система для питної води: сучасні технології у підрозділах НАТО Квартира в стилі еко: 5 простих лайфхаків під силу кожному У Китаї на хімзаводі стався вибух: є загиблі та поранені Держава неефективно використовує свої промислові відходи В Україні з'явились швидкісні електрозарядки між Львовом, Києвом та Одесою Використання шлаків при будівництві доріг заощадить мільярди, – експерт Скло, сонячні батареї і зелень на даху: чим вражає нова екологічна штаб-квартира МОК Бізнес на екології: чого насправді хочуть екоактивісти? Біля узбережжя США під океаном знайшли величезний шар прісної води Забруднення повітря негативно впливає на жіноче репродуктивне здоров'я, – вчені На островах Вануату заборонити одноразові підгузки Чи потрібні Україні сміттєспалювальні заводи? Париж з 1 липня впроваджує заборону на старі дизельні авто Чому мораторій не експорт деревини не рятує українські ліси Докладніше в розділі Чому мораторій не експорт деревини не рятує українські ліси У Тихому океані запустили пастку для пластикового сміття Тварини стають меншими Розробили сайт, що показує зміни температури на планеті з 1901 до 2018 року Остап Семерак: «Більше 3 млн саджанців з лісового розсадника відновлюватимуть ліси Карпат» 5 найрідкісніших тварин планети В окупованому Криму висохло озеро Нове в Байдарській долині Приголомшливі скульптури, які імітують підводний світ В Києві дуже забруднене повітря Країни "Великої двадцятки" підготували програму для боротьби з пластиковим сміттям в океані Врятуй планету і збережи своє здоров'я: 17 червня розпочався Всесвітній тиждень без м'яса На Запоріжжі ввели в дію міні-ГЕС на стоках із заводів ЯК МІКРОПЛАСТИК ПОТРАПЛЯЄ ДО НАШОГО СТОЛУ 82 мішки сміття за півтори години: як прибирали побережжя Дніпра Виживання співочих птахів України наразі залежить від чиновників Штраф за порушення пожежної безпеки у лісі - до 8500 гривень Їсти по-європейськи: що отримають українці в нових законах про харчі Захист природи в Україні: моніторинг – важливо, але... ЕКОКАТАСТРОФА, ЩО ТЯГНЕТЬСЯ РОКАМИ Зменшення біорізноманіття становить великий ризик для майбутнього світового продовольства Скільки тварин щороку вбивають заради хутра в Україні: жахливі цифри Німеччина планує закрити всі 84 електростанції, що працюють на вугіллі Як оформити дозволи на спецводокористування У КОЛУМБІЇ ЗА ЛІЧЕНІ ТИЖНІ ЗНИКЛА ДРУГА ЗА ВЕЛИЧИНОЮ РІЧКА Людину звинуватили в загибелі 28% сухопутних хребетних Збільшення екоподатку для бізнесу у 25 разів без комплексного підходу втрачає сенс
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
28/02/19

Захист природи в Україні: моніторинг – важливо, але...


Що відбувається з повітрям в Україні?

Міністерство екології та природних ресурсів України підготувало проект постанови Кабміну "Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря". Також до постанови буде затверджений відповідний Порядок. Проте експерти скептично оцінили цей крок міністерства.

У Мінприроди підкреслили, що запуск системи моніторингу забезпечить оперативний збір інформації та оцінку інформації про стан атмосферного повітря. А це, мовляв, дасть можливість для прийняття ефективних управлінських рішень та забезпечення контролю. Крім того, передбачено розроблення планів покращення якості атмосферного повітря на основі аналізу показників його стану.

Проте українські експерти не малюють таких оптимістичних картин. Вони знайшли цілу низку протиріч у новоствореному проекті. "Варто зазначити, що до сфери законодавчо регульованої метрології потрапляє і контроль стану навколишнього природного середовища. Відповідно до вимог ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність", та лабораторія, де будуть проводити вимірювання, мусить отримати відповідний дозвіл та статус, – наголошує голова ВГО "Зелений Фонд" Максим Фролов.

Експерт наголошує:

Якщо лабораторія набуває спеціальний статус, вона автоматично отримує певні уповноваження від центрального органу виконавчої влади, яким в даному випадку є Мінприроди. Проте за законом "Про охорону навколишнього природного середовища" Мінприроди не має функцій проводити уповноваження жодної вимірювальної лабораторії. Що ж виходить? Якщо обладнання буде закуплене, то все ж проводити вимірювання немає права. Як результат: отримані вимірювання не матимуть жодної юридичної сили!

Окрім того, у Мінприроди відсутній регуляторний вплив на найбільших забруднювачів повітря, тобто власників найбільших підприємств. А зобов'язати забруднювачів створювати свої пости моніторингуМіністерство природи не може.

Багато питань постає і навколо того, що важливі показники якості повітря, такі як ТЧ10 та ТЧ2,5, не визначені в національному законодавстві. Якщо датчики і зафіксують понаднормові цифри, законодавство не знатиме, що з ними робити.

Не треба придумувати велосипед

І це далеко не усі камені спотикання, на які натрапили експерти, детально вивчаючи новий проект Мінприроди. Можливо не варто вигадувати велосипед? Можна запозичити досвід країн ЄС, зокрема, і у вирішенні питання моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.

Європейське законодавство стосовно якості повітря будується на принципі, відповідно до якого держави-члени Євросоюзу ділять свою територію на декілька зон і агломерацій. У цих зонах і агломераціях держави повинні проводити оцінку рівня забруднення атмосферного повітря з використанням вимірювань, моделювання та інших емпіричних методів і надавати дані про якість повітря Європейській Комісії. Якщо рівень забруднення перевищує граничні або цільові значення, держава-член зобов'язана підготувати план або програму якості повітря для усунення відповідних джерел забруднення. Крім того, інформація про якість атмосферного повітря повинна поширюватися серед громадськості.

Завдяки широкому діапазону заходів з охорони навколишнього середовища викиди речовин, що забруднюють атмосферне повітря в Європі, суттєво скоротились протягом останніх 26 років.

На рівні Європейського Союзу директиви визначають стандарти охорони здоров'я та регулюють боротьбу із забрудненням від промисловості. Країни-члени ЄС зобов'язані:

1) контролювати якість повітря;
2) інформувати населення про забруднення повітря;
3) поважати встановлені стандарти охорони здоров'я;
4) створювати національні плани дій для скорочення викидів у повітря та реалізації дій у тих сферах, де спостерігаються перевищення норм забруднення повітря;
5) встановлювати правила щодо комплексної профілактики та контролю забруднення, що виникає внаслідок промислової діяльності;
6) створювати системи екологічної інспекції промислових установок та заводів;
7) отримувати дозволи для всіх типів сміттєспалювальних установок, негайно інформувати компетентні органи щодо аварій та вживати заходи для зменшення екологічних наслідків і запобігати виникненню подальших інцидентів та аварій.

Наочна практика Польщі 

Аби не заглиблюватись у детальний опис та порівняння схем контроль за якістю повітря у кожній з країн ЄС, можна глянути на дану систему в сусідній Польщі . У нашої західної сусідки контроль за якістю повітря регулюється Законом "Про охорону навколишнього середовища". Крім того, уряд може розробити Національну програму захисту повітря (НПЗП) та Національний перехідний план (НПП), якщо рівень забруднення повітря перевищує допустимі норми. НПЗП прийнято в 2015 році, а НПП в силі з 1 січня 2016 року до 30 червня 2020 року. НПП встановлює щорічні граничні норми викидів.

В Польщі на національному рівні впроваджуються нові системи для вимірювання та запобігання забрудненню повітря. Органи місцевої влади в рамках короткострокових планів дій, що приймаються за рішенням воєводських парламентів, проводять заходи щодо зменшення кількості твердих частинок у повітрі та, за потреби, медичні заходи для населення, яке постраждало.

У межах Закону "Про охорону навколишнього середовища" органи місцевого самоврядування можуть встановлювати вимоги до палива та опалювальних приладів, що використовуються в будинках, з метою зменшення рівня смогу в містах. Наприклад, у 2015 році в Краків заборонено використовувати вугілля для опалення у своєму воєводстві.

Житлово-комунальне господарство є основним джерелом забруднення повітря в Польщі. Саме тому Міністерство навколишнього середовища підготувало путівник для громадян про належне використання приладів домашнього опалення. Він містить поради щодо правильного використання пристроїв опалення будинку твердим паливом, переважно вугіллям та деревиною.

Крім того, уряд країни встановив вимоги до твердопаливних котлів з метою зменшення рівня викидів в атмосферне повітря. Здійснюється закупівля екологічного громадського транспорту та популяризація електротранспорту. Транспортні засоби з високим рівнем вихлопних газів можуть бути позбавлені свідоцтва про реєстрацію.

Цікаво, що у 2009 році в Польщі податок на забруднення повітря автомобілями, що використовуються в комерційних цілях, становив від 1,93 євро до 42,01 євро за 1000кг бензину без свинцю, що використовується в автомобілях чи у обладнанні. А податок на забруднення повітря від птахівництва становить від 1,18 євро до 4,11 євро за 100 птахів щорічно.

Зважаючи на досвід Європи, зокрема наших ближніх сусідів, можна зробити висновок, що до питання захисту навколишнього середовища слід підходити максимально практично. З одного боку, слід запровадити автоматичний моніторинг за викидами в атмосферу, дані з якого в режимі онлайн надходили б до єдиної бази контролюючого державного органу. Але при цьому зациклення на моніторингу та схемах вимірювання аж ніяк не є самодостатнім.

Слід змістити акценти. Досить державі ховатися за створенням складних програмам дій, які не несуть жодних реальних результатів. Перш за все, повинна діяти більш ефективна система штрафів. Система, яка справді каратиме значними штрафними санкціями винних суб'єктів, не оминаючи наближених до влади власників великих підприємств-забруднювачів. Як дані по моніторингу, так і дані по реагуванню держави на порушення екологічних стандартів, повинні постійно оприлюднюватися у повному обсязі на веб-сайті відповідного державного органу. Відтак громадськість отримає можливість спостерігати за тим, наскільки оперативно та результативно контролюючий орган накладає штрафи на порушників, і який розмір цих штрафів.

Не слід забувати, що поінформованість громадськості про вказані питання є запорукою покращення екологічної ситуації на території нашої держави.

За інформацією: https://24tv.ua

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 097 721 03184 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
Луцька мерія просить закрити підприємство "Біо-Пек" - джерело нестерпного смороду
Луцька міськрада направила звернення до районної держадміністрації з проханням тимчасово закрити ТзОВ “Біо-ПЕК”, діяльність якого, як вважають, є джерелом нестерпного смороду у місті. Про... Детальніше...
09
07/2019
Роботу екологічної інспекції потрібно врегулювати за європейським зразком, – Ляпіна
Довіра до екологічної інспекції України в портах дуже низька, у першу чергу через безпідставні перевірки суден, які інспекція здійснює досить часто, повідомила глава... Детальніше...
09
07/2019
Висновок WWF: малі ГЕС шкодять українській екології
Всесвітній Фонд Природи (WWF) закликав Україну виробити прозору і збалансовану державну політику щодо розвитку альтернативних джерел електроенергії. Зокрема, малих гідроелектростанцій (потужністю до 10... Детальніше...
09
07/2019
За рік у Середземне море викидають 570 тисяч тонн пластику
Щороку в Середземне море потрапляє 570 тис. т пластику - тобто майже 34 тис. пластикових пляшок за хвилину.Про це йдеться у звіті Всесвітнього... Детальніше...
08
07/2019