На дні Каліфорнійської затоки вчені знайшли нову незвичайну екосистему Пільги та переваги користування електромобілем Завод авіаційного та автомобільного біопалива побудовано в Японії ЄС виділив 54 млн євро на підтримку енергоефективності України Johnson&Johnson більше 50 років знала, що її дитяча присипка небезпечна Вчені знайшли грибок, який може розкладати пластик Сміттєпереробний завод – не панацея Калуш проситиме у Кабміну гроші на ліквідацію забруднення підземних вод у Домбровському кар’єрі Три команди, відібрані для створення нового дизайну «Зелених» сміттєвих баків у Нью-Йорку У Данії збудують унікальний квартал з перероблених матеріалів Індія є однією з найбільш забруднених країн світу На Львівщині підприємства забруднюють річку Верещиця Суд забрав у Держекоінспекції право нараховувати збитки підприємствам-забруднювачам атмосферного повітря Уведення в експлуатацію конфайнмента над ЧАЕС перенесли на квітень 2019 року Кінець домінуючої галузі: Німеччина закриє останню вугільну шахту Суд у РФ відмовився зупиняти будівництво "Північного потоку-2" на вимогу Greenpeace Найбільш екологічні країни світу Україна у ТОП-20 світу в рейтингу кліматичної політики Як збудувати еко-будинок власними руками Екологічні обіцянки стали новою наживкою для виборців "Людська цивілізація під загрозою": відомий вчений зробив тривожну заяву Ілону Маску довелось відмовитись від будівництва через спротив громадськості BMW зможе змушувати свої гібриди використовувати в містах виключно електропривід У Shell зарплата менеджерів буде залежати від виконання компанією екологічних вимог Як Україні не проґавити свою «зелену» енергетику У центрі Мадриду через заборону неекологічних авто стало менше заторів, а викиди зменшились на 32% Цигарки чи забруднене повітря: вчені розповіли, що більше вкорочує людям віку Біля берегів Канади стався витік 250 тисяч літрів нафти Уряд має намір підвищити екоподаток в 25 разів На розгляді Верховної Ради знаходиться документ щодо підвищення простежуваності харчових продуктів Зоозахисники б’ють на сполох: хутряні ферми з Європи масово переносять в Україну Зелені оазиси в центрі міста Мінприроди розробило Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення Чим замінити поліетиленові кульки: від біопакетів до полотняних мішечків У Поляниці люди скаржаться на готельєрів, що спускають каналізацію у річку (ВІДЕО) Український бренд випустив еко-набори Zero waste box Український бренд створив еко-шуби з конопляного хутра Український проект біоупаковки виграв на міжнародному конкурсі стартапів НА ДНІСТРІ ХОЧУТЬ ЗБУДУВАТИ КАСКАД ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ: ЕКОЛОГИ ВИМАГАЮТЬ В УРЯДУ ЗУПИНИТИ ПРОЕКТ ПОВІДОМЛЕННЯ про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 р. № 1136» За два роки українці поінформували Мінприроди про майже 5 тисяч виявлених стихійних сміттєзвалищ Без труб і диму. Чи можуть Львів і Житомир повністю стати "зеленими" до 2050 Зворотний бік стейка: метан, вуглець і нітрати У центрі Харкова завалили сміттям 8 га комунальної землі: Прокурори перевірять чиновників Кернеса Прокуратура прозвітувала щодо справ по трагедії на Грибовицькому звалищі та зловживань ЛМР Як овочі можуть врятувати Землю Менше, ніж за рік в Україні розпочато близько 1,5 тисяч процедур ОВД З 12 жовтня міністерства, області та міста мають планувати відповідно до нового Закону Два роки дедлайну — що потрібно зробити АПК для переходу на систему HACCP На Буковині відбувся семінар Twinning для державних фітосанітарних інспекторів з моніторингу та обстеження карантинних організмів
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
26/06/18

Завідувач кафедри ЕЗП професор Мирослав Мальований: камінь спотикання Грибовицького сміттєзвалища


Головні наукові напрями, над якими працює кафедра екології та збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку, – природоохоронні технології.

Найбільше, що нині хвилює науковців кафедри, – наведення ладу та уникнення екологічної небезпеки на Грибовицькому сміттєзвалищі. Ці питання розв’язують давно й успішно спільно з науковцями кафедри фізичної хімії Франкового університету.

– Ми вважаємо це пріоритетним завданням, бо Львів і далі потерпає від екологічних проблем, – говорить завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування професор Мирослав Мальований. – На якийсь час їх нібито було вирішено, однак не до кінця. Окрім того, що ми – науковці, то ще й львів’яни, тому нам не байдуже, яким містом ходимо.

– Чому ж так довго не вирішують цю проблему?

– Грибовицьке сміттєзвалище – дуже заполітизована тема. У ній сплетено багато всяких інтересів, тому там тяжко знайти «золоту» серединку. Однією з тих проблем, що дозволила б розпочати рекультивацію, є утилізація фільтратів на звалищі (за різними оцінками – це десь 150– 200 тисяч куб. м. забрудненої води, кольору і консистенції гноївки). За нашими дослідженнями, вирішити справу можна у два етапи. Перший етап передбачає попередню очистку тієї каламутної води. Далі вона мала б надходити вже діючим трубопроводом на львівські каналізаційні очисні споруди, доочищатися разом з муніципальними стоками. Керівник проекту з Франкового університету доцент Лідія Бойчишин досліджувала хімічну стадію переробки води. Ми ж – біологічну. Нашому замовникові – комунальному підприємству «Збиранка» – запропонували добру й економну технологію. На жаль, з різних причин, зокрема й політичних, нашу розробку не впроваджено. Натомість місто починає інтенсивно застосовувати технологію, запропоновану однією з Рівненських фірм (років десять тому вона зробила для Львова установку, яка й досі нормально не запрацювала).

– Припустімо, що води почали очищувати. Та чи витримають таке навантаження наші каналізаційні очисні споруди?

– За такою схемою працює дуже багато сміттєпереробних комплексів за кордоном. Загалом, міські проблеми потрібно вирішувати поступово і тоді нас не чекатиме ніякий колапс, зокрема й із каналізаційними очисними спорудами.

– Що ще є каменем спотикання на Грибовицькому сміттєзвалищі?

– Найперше – тотальна загальна недовіра до влади, яка дурила народ десятки років. Необхідною умовою є спочатку зробити на сміттєзвалищі технічну рекультивацію, тобто Грибовицьку «гору» зрівняти до 18 градусів, зробити там цивілізовану ділянку. Її можна рівняти двома способами: засипати землею (яку треба було б звідкись привозити, звичайно зі шкодою для довкілля), або тим же сміттям. І тут усе знову впирається в «активістів» і місцевих жителів, які не дозволяють вирівнювати ділянку сміттям. Вони погоджуються лише на землю, що дуже проблематично й економічно накладно. Але це вже нікого не цікавить. Далі на цій ділянці можна було б висадити дерева, кущі, посіяти траву. Звичайно, років з двадцять треба було б відкачувати газ, який утворюватиметься під час розкладу сміття.

– Складається враження, що є групи людей, які, прикриваючись «правильними» гаслами, зацікавлені у сміттєвому хаосі.

– Це теж не виключено. Якби не політика та чиєсь бажання зберегти в місті напружену ситуацію зі сміттям, то ми вже поступово позбувалися б цього клопоту. Маємо чимало громадських організацій, які активно долучаються до цього процесу, хоча я, якщо відверто, не дуже їм довіряю, бо в їхніх діях теж дуже багато піару. Активісти в різних соціальних мережах нібито «дозволяють» робити сміттєпереробний комплекс будь-де, тільки не у Львові. Це утопія, адже це наше сміття і ми маємо з ним самі наводити лад, а не якесь село за багато кілометрів від міста. На мою думку, замість того, щоб утворювати пікети то тут то там, краще хай би так активно контролювали процес будівництва того комплексу і його технологічне наповнення. Є ще одна проблема, чому існують такі «активісти»: влада десятиліттями нічого не робила, а лише роздавала обіцянки, тож не дивно, що терпець у людей урвався. З того користають нечисті на руки ділки.

– Чи бачите щасливий фінал цієї історії?

– Сподіваюся, що все ж переможе здоровий глузд як населення, так і влади. Маємо брати приклад, скажімо, із Відня, де такий завод збудовано в центрі міста. Туди навіть водять людей на екскурсію. Якщо не почнемо щось робити, то ніколи не будемо мати порядку зі сміттям.

– Вашу розробку наразі поклали «під сукно». Не опускаються руки від цього?

– Наукова думка нуртує і цього ніхто не може змінити. Наша розробка готова до експлуатації. І це головне. Нині ж працюємо над подібною технологією для менших полігонів області, зокрема для Миколаївського району. Дрогобич збирається якось вирішувати цю проблему. Ми навіть хотіли подати грант для їхнього сміттєзвалища, але до всього просто не доходять руки. Тим паче, що треба ще й про навчальний процес дбати.

За інформацією: Тижневика "Аудиторія"


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 096 458 4248 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
Пільги та переваги користування електромобілем
Автори законопроекту прогнозують, що з часом кожен четвертий-п'ятий автомобіль в Україні буде електричним. А це знизить залежність України від імпортного палива. Нещодавно депутати продовжили... Детальніше...
18
12/2018
ЄС виділив 54 млн євро на підтримку енергоефективності України
Європейський союз виділив Україні другий транш у розмірі 54 млн євро на підтримку Фонду енергоефективності. Україна і Європейський Союз підписали угоду про виділення другого... Детальніше...
18
12/2018
Johnson&Johnson більше 50 років знала, що її дитяча присипка небезпечна
Компанія Johnson & Johnson (J&J) протягом кількох десятиліть знала, що її дитяча присипка містить азбест. Як з'ясував Reuters, перші згадки про те, що в... Детальніше...
18
12/2018
Сміттєпереробний завод – не панацея
Рівно шістдесят років минуло від моменту відкриття Грибовицького сміттєзвалища до появи львівської стратегії поводження зі сміттям. Між цими двома подіями – багато дискусій... Детальніше...
17
12/2018