На дні Каліфорнійської затоки вчені знайшли нову незвичайну екосистему Пільги та переваги користування електромобілем Завод авіаційного та автомобільного біопалива побудовано в Японії ЄС виділив 54 млн євро на підтримку енергоефективності України Johnson&Johnson більше 50 років знала, що її дитяча присипка небезпечна Вчені знайшли грибок, який може розкладати пластик Сміттєпереробний завод – не панацея Калуш проситиме у Кабміну гроші на ліквідацію забруднення підземних вод у Домбровському кар’єрі Три команди, відібрані для створення нового дизайну «Зелених» сміттєвих баків у Нью-Йорку У Данії збудують унікальний квартал з перероблених матеріалів Індія є однією з найбільш забруднених країн світу На Львівщині підприємства забруднюють річку Верещиця Суд забрав у Держекоінспекції право нараховувати збитки підприємствам-забруднювачам атмосферного повітря Уведення в експлуатацію конфайнмента над ЧАЕС перенесли на квітень 2019 року Кінець домінуючої галузі: Німеччина закриє останню вугільну шахту Суд у РФ відмовився зупиняти будівництво "Північного потоку-2" на вимогу Greenpeace Найбільш екологічні країни світу Україна у ТОП-20 світу в рейтингу кліматичної політики Як збудувати еко-будинок власними руками Екологічні обіцянки стали новою наживкою для виборців "Людська цивілізація під загрозою": відомий вчений зробив тривожну заяву Ілону Маску довелось відмовитись від будівництва через спротив громадськості BMW зможе змушувати свої гібриди використовувати в містах виключно електропривід У Shell зарплата менеджерів буде залежати від виконання компанією екологічних вимог Як Україні не проґавити свою «зелену» енергетику У центрі Мадриду через заборону неекологічних авто стало менше заторів, а викиди зменшились на 32% Цигарки чи забруднене повітря: вчені розповіли, що більше вкорочує людям віку Біля берегів Канади стався витік 250 тисяч літрів нафти Уряд має намір підвищити екоподаток в 25 разів На розгляді Верховної Ради знаходиться документ щодо підвищення простежуваності харчових продуктів Зоозахисники б’ють на сполох: хутряні ферми з Європи масово переносять в Україну Зелені оазиси в центрі міста Мінприроди розробило Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення Чим замінити поліетиленові кульки: від біопакетів до полотняних мішечків У Поляниці люди скаржаться на готельєрів, що спускають каналізацію у річку (ВІДЕО) Український бренд випустив еко-набори Zero waste box Український бренд створив еко-шуби з конопляного хутра Український проект біоупаковки виграв на міжнародному конкурсі стартапів НА ДНІСТРІ ХОЧУТЬ ЗБУДУВАТИ КАСКАД ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ: ЕКОЛОГИ ВИМАГАЮТЬ В УРЯДУ ЗУПИНИТИ ПРОЕКТ ПОВІДОМЛЕННЯ про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 р. № 1136» За два роки українці поінформували Мінприроди про майже 5 тисяч виявлених стихійних сміттєзвалищ Без труб і диму. Чи можуть Львів і Житомир повністю стати "зеленими" до 2050 Зворотний бік стейка: метан, вуглець і нітрати У центрі Харкова завалили сміттям 8 га комунальної землі: Прокурори перевірять чиновників Кернеса Прокуратура прозвітувала щодо справ по трагедії на Грибовицькому звалищі та зловживань ЛМР Як овочі можуть врятувати Землю Менше, ніж за рік в Україні розпочато близько 1,5 тисяч процедур ОВД З 12 жовтня міністерства, області та міста мають планувати відповідно до нового Закону Два роки дедлайну — що потрібно зробити АПК для переходу на систему HACCP На Буковині відбувся семінар Twinning для державних фітосанітарних інспекторів з моніторингу та обстеження карантинних організмів
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
18/05/18

Утилізація сонячних модулів. Проблеми, регулювання, перспектива


 

Утилізація сонячних модулів. Проблеми, регулювання, перспектива

 

Зважаючи на популярність «Зеленого тарифу» Ми все частіше чуємо про відкриття нових сонячних електростанцій. Так станом на травень на Львівщині вже працюють сім сонячних електростанцій потужністю майже 32 МВт

"зелений" тариф - тариф, за яким оптовий ринок електричної енергії України зобов'язаний закуповувати електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім  доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні-та  малими гідроелектростанціями), у тому числі на введених в експлуатацію пускових комплексах. Енергопостачальники зобов'язані купувати електричну енергію, у випадках, обсягах та за цінами, визначеними національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Проте постає інше питання: Утилізація сонячних модулів?

Тому у цій статті ми розповімо про утилізацію відходів сонячної енергетики, та кращі світові практики.

Спочатку трохи термінології. Часто сонячні модулі або панелі називають у нас «сонячними батареями». Цей термін може вводити в оману, оскільки «батарея» - занадто широке поняття. Існують, наприклад, сонячні колектори, призначення яких - нагрівання теплоносія. Поняття «сонячна батарея» відмінно підходить до сонячного колектору. Але цей пристрій нічого спільного з сонячними фотоелектричними модулями не має, за винятком джерела енергії - сонця.

Використані сонячні модулі, які традиційно відносяться регуляторами до категорії електронного сміття (e-waste).

Річний світовий обсяг електронного сміття у 2015 становив 43,8 мільйона тонн (оцінка). За прогнозами експертів у 2018 році цей показник зросте до 50 млн тонн. Фотоелектричні панелі сьогодні - це всього лише частки відсотка світового обсягу електронних відходів. Так, сонячна енергетика - молода галузь і поки не встигла сильно насмітити, але ця галузь стрімко розвивається. Лише за 2017 рік у світі було введено в експлуатацію близько 100 ГВт сонячних електростанцій. Глобальна встановлена потужність зростає експоненціально.

Тому через 10-15 років проблема утилізації сонячних панелей може буде надзвичайно гострою.

У зв'язку з тим, що ціни на компоненти сонячних електростанцій постійно знижуються, витрати на демонтаж об'єктів можуть надавати все більший вплив на економіку проектів, просто з тієї причини, що їх частка у витратах життєвого циклу буде підвищуватися. Тому ефективний підхід до утилізації сонячних панелей важливий і з цієї точки зору.

У 2016 році опубліковано спільну роботу IRENA (Міжнародного агентства відновлюваної енергетики) і МЕА (Міжнародного енергетичного агентства) «End-of-Life Management: Solar Photovoltaic Panels», в якій детально описуються технології і стратегії утилізації фотоелектричних модулів. Ця досить об'ємна (100 сторінок) доповідь може розглядатися в якості керівництва по нашій сьогоднішній темі.

В роботі вказано, що до 2030 року в світі утвориться 1,7-8 млн тонн відходів фотовольтакі залежно від розглянутих сценаріїв (regular loss - використання модулів протягом 30-річного терміну служби, early loss - раннє закінчення року служби з різних причин, наприклад, заміна морально застарілого обладнання на більш сучасне). Така кількість «сонячного сміття» відповідає 3-16% сьогоднішнього річного обсягу електронних відходів. До 2050 обсяги сонячних панелей, які відслужили свій термін, зростуть - до 60-78 млн тонн.

IRENA вважає, що річний обсяг відходів відпрацьованих сонячних панелей у 2050 році (5 млн тонн) буде відповідати приблизно 10% всього електронного сміття, утвореного на землі в 2014 році. Тобто прогнозований обсяг «сонячних відходів» значний, але він все-таки буде складати лише незначну процентну частку всіх електронних відходів (e-waste).

До слова, в роботі прогнозується, що глобальна встановлена ​​потужність сонячної енергетики досягне до 2050 року 4500 ГВт (проти 400 ГВт сьогодні).

 

Регулювання

У більшості країн сонячні панелі класифікуються як загальні або промислові відходи, управління ними здійснюється відповідно до звичайних вимог, що стосуються обробки та утилізації відходів. Крім такого універсального регулювання розробляються добровільні і нормативні підходи для спеціального управління «сонячним сміттям».

 

Європейський союз (ЄС) першим ввів правила утилізації відходів сонячних електростанцій - модулі повинні утилізуватися відповідно до Директиви про відходи електричного та електронного обладнання (WEEE) (2012/19 / EU). З 2012 року положення Директиви WEEE були включені в національне законодавство країнами-членами ЄС, створивши перший ринок, на якому переробка сонячних модулів обов'язкова.

У Сполучених Штатах утилізація панелей регулюється Законом про збереження та відновлення ресурсів (Resource Conservation and Recovery Act), який є правовою основою для управління небезпечними та безпечними відходами. У 2016 році Асоціація сонячної енергетики США (SEIA) в партнерстві з виробниками сонячних модулів і монтажними організаціями запустила національну програму добровільної утилізації панелей, яка спрямована на те, щоб зробити ефективні рішення по переробці більш доступними для споживачів.

В Японії відпрацьовані сонячні панелі підпадають під загальні регламенти з управління відходами (Waste Management and Public Cleansing Act). У 2015 році розроблено дорожню карту для просування схеми збору, переробки та належного поводження з обладнанням відновлюваної енергетики з вичерпаним терміном експлуатації. У 2017 році японська Асоціація сонячної енергетики (Japan Photovoltaic Energy Association - JPEA) опублікувала керівництво щодо належного поводження з сонячними модулями після закінчення терміну їх служби (документ має рекомендаційний характер). Додатково, Національний інститут передових промислових наук і технологій (NEDO) розробляє технологію переробки.

У Китаї поки немає спеціальних правил по утилізації сонячних модулів. В рамках Національної науково-технічної програми протягом 12-ої п'ятирічки фінансувалися дослідження і розробки в галузі поводження з «сонячними відходами».

В Індії відходи фотоелектричної енергетики управляються Міністерством навколишнього середовища, лісів і зміни клімату відповідно до Правил поводження з твердими відходами 2016 року і Правилами небезпечними і іншими відходів (управління і транскордонне переміщення).

На міжнародному рівні новий стандарт лідерства в області екологічної стійкості для фотоелектричних модулів (NSF 457 - Sustainability Leadership of Photovoltaic Modules) включає в себе критерії управління цими виробами після закінчення терміну їх експлуатації.

Політика виробників сонячних модулів

Сьогодні багато виробників вже пропонують послуги з утилізації випущених ними сонячних модулів і створюють спеціалізовані підприємства по їх переробці. Тут діє принцип «розширеної відповідальності виробника» (extended-producer-responsibility), яка виходить за рамки стадій продажу та експлуатації, і охоплює також стадію поводження з продуктом після завершення його терміну служби.

Наприклад, американська First Solar ще в 2005 році створила глобальну програму зі збору та переробки своїх сонячних модулів (тонкоплівкові панелі CdTe). Технологія дозволяє забезпечити повторне використання 90% напівпровідникових матеріалів і скла. З 2018 переробні підприємства компанії працюють з нульовим стоком рідких відходів.

Така політика виробників обумовлена не тільки постійним посиленням вимог регуляторів або «підвищеної соціальною відповідальністю». Переробка сонячних модулів не позбавлена ​​економічного сенсу.

Технології переробки і витяг матеріалів.

Як відомо, в ієрархії поводження з відходами на першому місці стоїть запобігання утворенню відходів. У сонячній енергетиці це завдання вирішується за допомогою постійного зниження питомої матеріаломісткості виробів.

В останні роки в Європі, Китаї, Японії, США і Кореї активно спонсорують проекти НДДКР, що стосуються технологій переробки сонячних модулів, і в тих же регіонах була зареєстрована значна патентна активність як в сфері технологій переробки кристалічного кремнію (c-Si), так і для тонкоплівкових фотоелектричних модулів.

Можна розділити «грубу» переробку (витяг скла, алюмінію, міді - матеріалів, які складають основну масу модуля) і тонку переробку (high-value recycling), що передбачає перероблення практично всіх хімічних елементів, які використовуються в фотоелектричної панелі.

У зв'язку з тим, що сьогодні обсяги «сонячних відходів» невеликі, модулі в основному переробляються на заводах, призначених для переробки багатошарового скла, металів або електронних відходів. В результаті виділяються тільки основні (по масі) матеріали - скло, алюміній і мідь, в той час як сонячні частинки та інші матеріали, такі як пластмаси, спалюються (або відправляються на полігони).

Тобто груба переробка аналогічна існуючій технології повторного використання ламінованого скла в інших галузях промисловості і не забезпечує відновлення екологічно небезпечних (наприклад, Pb, Cd, Se) або цінних (наприклад, Ag, In, Te, Si) матеріалів.

Тонка переробка складається з трьох основних етапів: 1) попередня обробка, що включає видалення металевої рами і розподільної коробки, 2) деламінація і видалення ламинирующей плівки і 3) витяг скла і металів.

Переробка сонячних модулів

Сонячні модулі складаються зі скла, алюмінію, міді й напівпровідникових матеріалів, які можуть бути вилучені і використані повторно. Звичайні панелі з кристалічного кремнію складаються (по масі) з 76% скла, 10% полімерних матеріалів, 8% алюмінію, 5% кремнієвих напівпровідників, 1% міді, менш 0,1% срібла і інших металів, включаючи олово і свинець. У тонкоплівкових модуляx частка скла набагато вище - 89% (CIGS) і 97% (CdTe).

Як уже зазначалося, сьогодні обсяги відходів сонячної енергетики невеликі, оскільки галузь молода, а гарантійний термін служби модулів зазвичай становить 25 років і більше. У той же час в не такому вже далекому майбутньому нас чекає експоненціальне зростання цих обсягів. До 2030 року вони збільшаться в 40 разів, і це в рамках консервативного ( «regular loss») сценарію. В цьому випадку вартість вилучених матеріалів становитиме приблизно 450 млн доларів США. До 2050 року ринок зросте до 15 млрд доларів на рік, а з накопиченого обсягу відходів можна буде зробити 2 млрд сонячних модулів (еквівалентно 630 ГВт)!

Сьогодні в Європі для повторного використання «витягується» 65-70% (за масою) матеріалів, з яких складаються сонячні модулі, що відповідає Директиві ЄС WEEE. CENELEC, Європейський комітет зі стандартизації електротехніки, розробив додатковий стандарт для збору і переробки панелей (EN50625-2-4 і TS50625-3-5). У стандарті вказано різні адміністративні, організаційні та технічні вимоги, спрямовані на запобігання забруднення і неналежного поводження, мінімізацію викидів, сприяння збільшенню частки відновлених матеріалів і операцій з глибокої переробки. Він також перешкоджає відвантаженню модулів-відходів на об'єкти, які не відповідають стандартним вимогам охорони навколишнього середовища і здоров'я.

Стандарт включає в себе конкретні вимоги до очищення відходів, відповідно до яких вміст небезпечних речовин у фракціях після переробки скла не повинно перевищувати таких граничних значень:

кадмій: 1 мг / кг (суха речовина) (кремнієві модулі); 10 мг / кг (суха речовина) (Не кремнієві модулі);

селен: 1 мг / кг (суха речовина) (кремнієві модулі); 10 мг / кг (суха речовина) (Не кремнієві модулі);

свинець: 100 мг / кг (суха речовина).

 

Демонтаж електростанцій і утилізація модулів - економіка.

Питання рентабельності переробки сонячних модулів не має однозначної відповіді. Вважається, що при великих обсягах відходів (мінімум 20 000 тонн на рік) можна досягти беззбитковості процесів переробки в рамках відповідних підприємств.

Питання економіки утилізації модулів часто розглядається в контексті ліквідації більших об'єктів.

Проектна та дозвільна документація на будівництво великих сонячних електростанцій як правило включає вимоги щодо демонтажу об'єктів після закінчення терміну їх експлуатації та відновленню земельних ділянок до початкового стану.

Для того щоб чисті витрати на виведення з експлуатації були окупними, вартість вилучених матеріалів і / або вартість землі повинні перевищувати витрати на виведення з експлуатації. З одного боку, повний демонтаж фотоелектричної сонячної електростанції - досить проста операція, оскільки тут немає капітальних будівель з серйозними фундаментами. З іншого боку, на таких об'єктах використовується велика кількість сталі, міді і алюмінію, і цінність цих матеріалів цілком може перевищувати витрати на висновок експлуатації.

Економічний аналіз показує, що вартість брухту фотоелектричної електростанції (в основному сталь і мідь) перевищує витрати на виведення з експлуатації, що робить переробку ефективнішою за захоронення відходів.

Таким чином, при належній організації переробка відходів сонячних електростанцій може бути вигідною навіть без додаткових заходів стимулювання / регулювання.

Висновок.

Сьогодні відходи сонячних електростанцій не є значною світовою проблемою, оскільки їх обсяги малі - частка відсотка електронного сміття (e-waste), що утворюється на планеті щороку. Але світові лідери вже ґрунтовно опрацювали  питання переробки сонячних модулів після закінчення терміну їх використання.

За інформацією: http://renen.ru/pv-recycling-problems-regulation-practice/

 

 

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 096 458 4248 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
Пільги та переваги користування електромобілем
Автори законопроекту прогнозують, що з часом кожен четвертий-п'ятий автомобіль в Україні буде електричним. А це знизить залежність України від імпортного палива. Нещодавно депутати продовжили... Детальніше...
18
12/2018
ЄС виділив 54 млн євро на підтримку енергоефективності України
Європейський союз виділив Україні другий транш у розмірі 54 млн євро на підтримку Фонду енергоефективності. Україна і Європейський Союз підписали угоду про виділення другого... Детальніше...
18
12/2018
Johnson&Johnson більше 50 років знала, що її дитяча присипка небезпечна
Компанія Johnson & Johnson (J&J) протягом кількох десятиліть знала, що її дитяча присипка містить азбест. Як з'ясував Reuters, перші згадки про те, що в... Детальніше...
18
12/2018
Сміттєпереробний завод – не панацея
Рівно шістдесят років минуло від моменту відкриття Грибовицького сміттєзвалища до появи львівської стратегії поводження зі сміттям. Між цими двома подіями – багато дискусій... Детальніше...
17
12/2018