Сорос пророкує світу другу хвилю кризи

Світова криза ще не завершилася. Таку думку висловив американський фінансист Джордж Сорос в ході свого виступу у віденському Інституті міжнародних фінансів.

Він порівняв справжню кризу з драмою і заявив, що зараз починається друга її дія. «Фінансові ринки стали втрачати впевненість в надійності суверенного боргу», - заявив Сорос.

Він також підкреслив, що хоч в центрі кризи виявилася Греція і євро, наслідки цієї нестабільності відчує на собі весь світ. Таким чином він описав «боргову кризу» у ряді розвинених західноєвропейських держав.

«Сумніви з приводу суверенного боргу вимушують країни скорочувати бюджетні дефіцити в той час, коли банки і економіка, можливо, не настільки сильні, аби дозволити собі прагнути до фіскальної чесності», - сказав фінансист.

Він також порівняв поточну ситуацію з тим, що відбувалося в світі в 1930-і роки і відзначив, що ця ситуація є такою, що лякає.

Сорос звернувся до напрацювань знаменитого англійського економіста, автора ідеї державного інтервенціоністського підходу до економіки Джона Кейнса.

«Кейнс вчив нас тому, що бюджетні дефіцити необхідні для проведення антициклічної політики, та все ж урядам багатьох країн доводиться скорочувати їх із-за тиску фінансових ринків», - відзначив американець.

На його думку, названі дії можуть підштовхнути глобальну економіку до нового спаду.

Фінансист підкреслив, що в даний момент уряди європейських країн зіткнулися з надзвичайно важким завданням. Одні з одного боку «повинні допомогти тим країнам, які перестали відповідати Маастріхтським критеріям, відновити рівновагу і в той же час підправити ті недоліки Маастріхтського договору, які дозволили розвинутися цим диспропорціям».

Зазаначимо, що, згідно Маастріхського договору 1992 року, країни, вступаючи в зону євро, повинні підтримувати дефіцит держбюджету не вище 3% ВВП і інфляцію не більше 1,5%. При цьому сума державного боргу не повинна перевищувати 60% від ВВП.

Також нагадаємо, що Джордж Сорос потрапив у список з 25 видних діячів які винні у виникненні і розвитку поточної фінансової кризи.

І ось одна класична афера, задумана і виконана Юлією Тимошенко за допомогою свого друга і вчителя Джорджа Сороса. Сорос і Ю. Тимошенко зустрічалися в аеропорту "Бориспіль" навесні 2009 року. На цій зустрічі вони домовилися про спільне викачування коштів з України звичним для фондового гравця Сороса дорогою - граючи на різниці курсів.

Суть афери полягає в тому, що за багато років різні українські уряди навипускали величезну кількість державних облігацій з умовним номіналом 100 доларів за штуку. Ю. Тимошенко і сама друкувала такі облігації в неймовірних кількостях. Всі вони розміщувалися на ринку під певний відсоток і мали не слабкий попит, поки до кризи українська економіка зростала як бамбук.

Спосіб вилучення їх аферисти придумали до образливого простим. Спочатку пустили чутки, що Україні загрожує дефолт, благо підтверджень справедливості цих чуток було безліч - від "гуляючого" курсу гривні до падіння промвиробництва і ВВП.

Одночасно це послужило формою тиску на МВФ, оскільки в разі дефолту багато західних тримачів українських держоблігацій зазнали б збитків. МВФ грошей дав на умовах обслуговування Україною своїх фінансових зобов'язань. А власники облігацій в паніці кинулися їх скидати за викидною ціною. Ю. Тимошенко і Сорос через підставні структури скуповували ці облігації в середньому по 30 доларів за штуку. Наступний етап цієї блискучої афери - Ю. Тимошенко, як прем'єр-міністр, виконала взяті зобов'язання Україною і викупила ці облігації за їх повною ціною плюс відсотки. Викупила у себе ж і, звичайно ж, не без фінансового задоволення.

Довідка

79-річний Дж. Сорос очолює заснований ним хедж-фонд Soros Fund Management LLC, який управляє активами на 24 млрд. дол., зокрема грошима самого бізнесмена. Ці млрд. дол. він заробив на фінансових аферах, завдяки розхитуванню економік різних країн, котрі змушені були брати величезні кредити під такі ж відсотки (в т.ч. Україна).

Читайте також, як Дж. Сорос планував інвестувати 1 млрд. дол. в екологічно чисту енергетику…

За матеріалами Інтернет-видань