55 країн взяли зобов'язання скоротити викиди парникових газів до 2020 року

Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату (UNFCCC) вслід за кліматичними переговорами в Копенгагені отримала перелік зобов'язань зі скорочення та обмеження викидів парникових газів до 2020 року від 55 країн-учасниць конвенції, які відповідають за 78% світових викидів.

Про це повідомляє в понеділок, 1 лютого, прес-служба UNFCCC.

"Ці зобов'язання офіційно отримані UNFCCC. Щоб відповідати масштабу викликів, необхідні більш амбітні цілі. Але я розцінюю ці зобов'язання як чіткий сигнал про готовність рухати переговори (щодо нової кліматичної угоди) до успішного завершення", - сказав виконавчий секретар конвенції Іво де Боєр.

Так, згідно з таблицею, Росія готова скоротити викиди на 15-25% від рівня 1990 року, обумовлюючи, що рівень скорочень буде залежати від "обліку потенціалу російських лісів у контексті внеску у виконання зобов'язань зі скорочення антропогенних емісій", а також "прийняття юридично значимих зобов'язань зі скорочення антропогенних емісій парникових газів усіма найбільшими емітентами ".

США заявляє про готовність скоротити викиди на 17% від рівня 2005 року, обумовлюючи, що кінцева цифра залежатиме від чинного американського законодавства.

Японія заявляє про можливості скорочення викидів на 25% від рівня 1990 року за умови ефективної нової кліматичної угоди, до якої увійдуть всі провідні економіки світу. Євросоюз готовий скоротити викиди на 20% від рівня 1990 року і на 30% за умови появи всеосяжної кліматичної угоди за участю країн, що розвиваються.

Найбільш амбітні цілі серед країн додатку 1 заявляє Норвегія, яка в рамках нової угоди готова до скорочення викидів на 30-40% від рівня 1990 року.

Китай, який належить до країн додатка 2 і не має зобов'язань в рамках Кіотського протоколу, є одним з найбільших емітентів парникових газів. Китай заявляє про прагнення знизити викиди вуглекислого газу на одиницю ВВП на 40-45% до 2020 року порівняно з 2005 роком. Крім того, КНР має намір збільшити поновлювані джерела енергії до 15%.

Інша найбільша країна, що  розвивається, - Індія - заявляє про намір до 2020 року скоротити викиди на одиницю ВВП на 20-25% від рівня 2005 року.

Як повідомлялося, переговори країн-учасниць конвенції в Копенгагені, що завершилися в грудні, не призвели до появи нового документа замість Кіотського протоколу, термін дії якого закінчується в 2012 році. Підсумком конференції в Копенгагені стало лише узгодження кількома провідними країнами рамкового документа про наміри, який "був прийнятий до відома" рештою учасників саміту. Більшість експертів охарактеризували цей підсумок як очевидну невдачу.

У кінці цього документа була таблиця, куди розвинені країни, що входять у додаток 1 конвенції (і мають зобов'язання щодо скорочення викидів в рамках Кіотського протоколу), повинні внести свої цілі щодо зниження викидів до 2020 року, а всі інші - вказати заходи щодо запобігання зміни клімату. Тепер вона заповнена.

Наступний раунд кліматичних переговорів запланований на кінець травня і повинен пройти в Бонні.

РИА Новости