На Запоріжжі ввели в дію міні-ГЕС на стоках із заводів ЯК МІКРОПЛАСТИК ПОТРАПЛЯЄ ДО НАШОГО СТОЛУ 82 мішки сміття за півтори години: як прибирали побережжя Дніпра Виживання співочих птахів України наразі залежить від чиновників Штраф за порушення пожежної безпеки у лісі - до 8500 гривень Їсти по-європейськи: що отримають українці в нових законах про харчі Захист природи в Україні: моніторинг – важливо, але... ЕКОКАТАСТРОФА, ЩО ТЯГНЕТЬСЯ РОКАМИ Зменшення біорізноманіття становить великий ризик для майбутнього світового продовольства Скільки тварин щороку вбивають заради хутра в Україні: жахливі цифри Німеччина планує закрити всі 84 електростанції, що працюють на вугіллі Як оформити дозволи на спецводокористування У КОЛУМБІЇ ЗА ЛІЧЕНІ ТИЖНІ ЗНИКЛА ДРУГА ЗА ВЕЛИЧИНОЮ РІЧКА Людину звинуватили в загибелі 28% сухопутних хребетних Збільшення екоподатку для бізнесу у 25 разів без комплексного підходу втрачає сенс Олігархи заробляють мільярди коштом нашого здоров'я та екології Росія токсичними відходами забруднює Чорне море Львів приєднується до зелених міст ЄБРР Пластик — це величезна проблема для екології, але боротьба з пластиковими трубочками її не вирішить Новий острів Президент підписав Закон України«Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Франція надала 560 000 євро на реалізацію першої в Україні системи Energy Storage Китаєць заробив за рік $600 тисяч, продаючи повітря Щонайменше 1/3 льодовиків у Гімалаях розтане Міста-привиди навколо зруйнованої АЕС Фукусіма-1 У ґрунтових водах дослідники знайшли мікрочастинки пластику Уряд затвердив новий Порядок перевірки харчових продуктів Вуглецевий слід: як ми його створюємо, чому цим шкодимо довкіллю і що з цим можна вдіяти Облік і звітність у сфері охорони довкілля Сонцезалежна: як виглядає найбільша будівля, що працює від сонячних панелей В Україні запрацював новий порядок контролю вод На багатоповерхівці у Києві встановили сонячну електростанцію: чим унікальний будинок В Україні пропонують запровадити обов'язкове озеленення вулиць та доріг Земля отруєна війною Кросівки з переробленого пластику та кави На дні Каліфорнійської затоки вчені знайшли нову незвичайну екосистему Пільги та переваги користування електромобілем Завод авіаційного та автомобільного біопалива побудовано в Японії ЄС виділив 54 млн євро на підтримку енергоефективності України Johnson&Johnson більше 50 років знала, що її дитяча присипка небезпечна Вчені знайшли грибок, який може розкладати пластик Сміттєпереробний завод – не панацея Калуш проситиме у Кабміну гроші на ліквідацію забруднення підземних вод у Домбровському кар’єрі Три команди, відібрані для створення нового дизайну «Зелених» сміттєвих баків у Нью-Йорку У Данії збудують унікальний квартал з перероблених матеріалів Індія є однією з найбільш забруднених країн світу На Львівщині підприємства забруднюють річку Верещиця Суд забрав у Держекоінспекції право нараховувати збитки підприємствам-забруднювачам атмосферного повітря Уведення в експлуатацію конфайнмента над ЧАЕС перенесли на квітень 2019 року Кінець домінуючої галузі: Німеччина закриє останню вугільну шахту
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
13/04/18

Чиста питна вода з крана: як це робиться у Німеччині


 

Чиста питна вода з крана: як це робиться у Німеччині

 

Тисячі хімічних аналізів та бактеріологічних досліджень щороку - якість німецької води постійно контролюється. Як наслідок - воду п’ють з-під крана, не побоюючись за здоров’я.

 

Українці здебільшого не звикли пити воду з-під крана. Навіть для приготування їжі чи чаю часто купують негазовану воду в пляшках. Запахом хлору та осадом у чайниках в Україні нікого не здивуєш. Гості, які приїжджають з України до Німеччини, дивуються: тут люди звикли пити воду прямо з-під крана. У чому ж секрет чистоти води у німецьких водопроводах?

Приклад Бонна

Питну воду Бонн та інші міста Рейнського регіону на заході Німеччини отримують з водосховища Ванбахталь (Wahnbachtalsperre). У своїх лабораторіях асоціація "Водосховище Ванбахталь" (Wahnbachtalsperrenverband) контролює воду на вміст у ній магнію, кальцію, натрію, хлору та нітратів, і перевіряє, щоб цей вміст не перевищував встановлених норм. Також регулюються показники води щодо жорсткості. 

Керівник асоціації "Водосховище Ванбахталь" Норберт Екшлаг (Norbert Eckschlag) говорить про склад та властивості питної води у Німеччині: "Вони регулюються спеціальними директивами, що стосуються питної води (Trinkwasserverordnung). Головна мета цих приписів - захистити людину від будь-яких негативних наслідків, до яких може призвести вживання брудної води. У відповідності до приписів вода не має містити збудників хвороб і має бути без смаку, кольору та запаху. Саме тому, перш ніж потрапити до споживача, вода проходить відповідні етапи фільтрації та очищення".

Звідки береться вода?

Питну воду у Німеччині отримують з сирої води, в якій частка підземних вод становить майже 70 відсотків. Решту сирої води складають поверхневі води та такі ресурси, як підруслові води чи штучно збагачені підземні води. Спочатку на водопровідних насосних станціях з сирої води видаляються небажані речовини, наприклад, залишки ліків чи інші хімічні забруднювачі навколишнього середовища. Очисна установка працює за принципом флокуляційної фільтрації. До води додається флокулянт - у Бонні використовують сіль заліза - він утворює у воді щось подібне до пучків, які приєднують до себе навіть маленькі речовини, що забруднюють воду. Наступний етап - фільтрація піщаними фільтрами, завдяки якій з води видаляються всі найменші небажані речовини.

Потім відбувається досягнення балансу між вапняною водою та вуглекислим газом. Це важливо, оскільки перш за все грунтові води, але також і води з водосховища, мають частково агресивний показник рН. Така вода може роз’їдати бетон і викликати корозію трубопроводу, якщо до неї не додавати чисту вапняну воду, яка робитиме воду нейтральною.

Для знищення, а точніше деактивації шкідливих мікроорганізмів та збудників захворювань використовують хімікати. Калію перманганат вбиває планктон, а діоксид хлору усуває бактерії групи кишкової палички. У Німеччині вже багато десятиліть використовують діоксид хлору замість хлору для дезінфекції підземних вод та вод з водосховища, оскільки побічні продукти, що виникають при дезінфекції діоксидом хлору значно менш небезпечні та критичні. Навіть у невеликих концентраціях, під дією діоксиду хлору гинуть всі наявні у воді патогени. Механізм реакції знищення такий, що віруси, бактерії і грибки не можуть навіть виробити імунітет. На даний момент також проводяться тести щодо додаткової дезінфекції питної води ультрафіолетовим випромінюванням.

Очищені стічні води - запорука якісної питної води

Відповідна якість сирої води, з якої потім отримують безпечну для здоров’я питну воду, забезпечується, не в останню чергу, завдяки ретельному очищенню стічних вод. Вони проходять трифазне очищення: механічне, біологічне та хімічне. У Бонні знаходяться чотири великих очисних споруди, куди потрапляють усі стічні води, а також дощова вода. "Повний цикл очищення води триває 24 години. Після кінцевої фільтрації вода потрапляє до Рейну. Твердий осад, який ми отримуємо в процесі очищення стічних вод, потребує 20 днів для перегнивання, - розповідає керівник відділу будівництва підземних інженерних споруд (Tiefbauamt) Петер Еш (Peter Esch). - Той газ, який отримується під час бродіння осаду, ми використовуємо для виробництва електроенергії та опалення виробничих приміщень. З попелу, у свою чергу, ми отримуємо фосфор".

 

За словами Петера Еша, всі старі каналізаційні труби у місті замінені, але відділ будівництва підземних інженерних споруд постійно відстежує стан труб і за необхідності відразу проводить їхню заміну. Варто відзначити, що заміна труб оплачується як з міського бюджету, так і власниками будівель, які отримують воду через ці труби.

За рік середньостатистична родина, яка мешкає в Бонні сплачує за каналізацію близько 700 євро. "Щоб вирахувати цю цифру є спеціальна формула. В основному до уваги береться кількість кубічних метрів питної води, використаної в попередньому році. Платня зазвичай розділяється на чотири квартали", - додає Еш.

Питна вода з-під крана: наскільки це дорого?

За саму воду з-під крана платять набагато менше, ніж за каналізацію. Чим менше кубічних метрів води використовують господарства, тим менше вони платять за кожен кубометр. Скажімо, якщо родина витрачає до чотирьох кубічних метрів води на місяць, вона має сплатити близько десяти євро. А якщо споживання перевищує 100 кубічних метрів, тоді сума буде понад 400 євро за місяць. Але оскільки за каналізацію сплачують ще більше, ніж за постачання води, це стимулює німців заощаджувати воду.

"Одна людина потребує близько 115-140 літрів на день. З них лише до шести літрів випиваються та використовуються для приготування їжі, - говорить про середнє споживання води на душу населення в Німеччині Екшлаг. - Найбільша частка споживання припадає на купання, прання одягу та змивання туалету".

Заощадливі німці

 

Як ставляться до використання води пересічні німці? Візьмемо приклад родини Буллер з Бонна. Бірґіт Буллер (Birgit Buller) мешкає разом зі своїми синами у старому німецькому будинку з садом, який вони, до речі, поливають дощовою водою, заощаджуючи таким чином питну.  Для збору води у саду стоять місткі баки. Родина переймається проблемами довкілля, тому намагається економити воду та енергію. Діти навчені змалечку: якщо хочеш помити фрукти чи овочі - мий у мисці, а не під проточною водою. А використаною водою можна потім поливати квіти у саду.

 

Замість того, щоб приймати ванну, на яку піде близько 140 літрів води, Буллери приймають душ. Витрата води за одну хвилину - в середньому 15 літрів. Речі, які батьки прищеплюють своїм дітям з самого дитинства майже у всіх німецьких родинах: коли чистиш зуби - закручуй кран. Це правило діє і в родині Буллер.

"Оскільки вже доведено, що заповнена посудомийка споживає менше води, ніж якщо мити весь цей посуд руками, я охоче користуюся посудомийкою, але виставляю її на коротку програму, щоб витрати води були мінімальними. Те ж саме стосується і пральної машинки - її я програмую на економний режим", - розповідає Бірґіт Буллер.

 

 

За інформацією: http://www.dw.com

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 097 721 03184 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
82 мішки сміття за півтори години: як прибирали побережжя Дніпра
З приходом тепла у Черкасах взялись за прибирання побережжя Дніпра та річкового дна. Активісти кажуть, що людська байдужість та недалекоглядність - головна причина... Детальніше...
28
03/2019
Назвали останній термін впровадження системи HACCP на харчових підприємствах
Відповідно до вимог законодавства до кінця 2019 року всі оператори ринку, які працюють у сфері виробництва й обігу харчових продуктів, мають впровадити систему... Детальніше...
28
03/2019
Штраф за порушення пожежної безпеки у лісі - до 8500 гривень
Державне агентство лісових ресурсів України нагадує, що недотримання правил пожежної безпеки у лісі може призвести до трагічних наслідків і карається штрафом до 8... Детальніше...
28
03/2019
Захист природи в Україні: моніторинг – важливо, але...
Міністерство екології та природних ресурсів України підготувало проект постанови Кабміну "Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря". Також до постанови... Детальніше...
28
02/2019