Їсти не можна відмовитись 22 факти про пластикове забруднення 15 червня Всесвітній день вітру Мінприроди розпочало обговорення змін до ліцензійних умов в сфері поводження з небезпечними відходами Програма проведення круглого столу «Вітрова енергетика Львівщини» Влада б'є на сполох через погіршення стану довкілля на Донбасі Загибель бджіл у Кульчиївці, або чому ми не цінуємо наших бджіл Здоровому харчуванню шкодять пестициди Експерти стверджують, що ціна сонячної енергії може стати ще дешевшою Золотозвалища ЄС та наші сміттєві будні Світ повинен об'єднатися, щоб подолати пластикове забруднення Конференція - Відновлювана енергетика – енергія для миру та демократії Нові кроки ЮНЕП для збереження довкілля Сьогодні Всесвітній день навколишнього середовища КОНКУРС грантів для об'єднаних громад, які хочуть розвивати екологічні види транспорту Про Не….безпечність харчових продуктів Львів отримав 35 млн. євро на будівництво сміттєпереробного комплексу та рекультивацію Грибовицького полігону ТПВ В Польщі теж горять відходи МГЕС у Нижньому Бистрому: розумна інвестиція чи вирок для Ріки На Закарпатті селяни невдоволені сусідством із міні-ГЕС та нарікають на інвестора через невиконання обіцянок Стан та перспективи розвитку малої гідроенергетики Львівщини Китай засадить 84 тис. км2 деревами для боротьби з забрудненням повітря Сьогодні у Львівській Політехніці відбудеться круглий стіл «Сонячна енергетика Львівщини» У Бродівському районі знищили єдину в Україні популяцію Spiranthes amoena Сьогодні День біологічного різноманіття! Для вивчення зміни клімату у Непалі побудують "Вертикальний університет" Утилізація сонячних модулів. Проблеми, регулювання, перспектива Смерть від пластику…. КУРОРТ «СВИДОВЕЦЬ»: МЕГА-ПРОЕКТ ЧИ МЕГА-АФЕРА? Екологічна ситуація України: Найбільші забруднювачі – промислові підприємства Модна індустрія взялася рятувати світ від екологічної катастрофи!!!! Франція та ще чотири країни Європейського Союзу закликали до амбітних цілей скорочення викидів двоокису вуглецю (CO2) для вантажівок, випереджаючи пропозицію Європейської комісії Міжнародне агентство з поновлюваних джерел енергії (IRENA) стверджує, що у світовому секторі чистої енергетики у 2017 році створено більше 500 000 нових робочих місць, що на 5,2% більше, ніж 2016 році. Перший у світі об'єкт UNSW перетворює е-відходи в багаторазові матеріали ЩОРІЧНО В СВІТІ 7 МЛН ОСІБ ПОМИРАЮТЬ ЧЕРЕЗ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ – ВООЗ «Нас труять», - львів’яни більше не мовчатимуть, бо задихаються 32 РОКИ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ Щойно Уряд підтримав Мінприроди і розроблену нами нову Стратегію державної екологічної політики до 2030 року. Вона повністю відповідає сучасним викликам і сформована за принципом подібних документів у Європейському Союзі Україна розробила законодавчий пакет системи моніторингу парникових газів Гумовці з жувальної гумки! При Мінприроди створять робочу групу з розробки Національної стратегії попередження та контролю за розповсюдженням інвазійних чужорідних видів Енергетичні тренди в українському агробізнесі У Швеції тепер є дорога, яка заряджає електрокари Перша у світі комбінована гідро-сонячна електростанція Перехід на екологічне упакування гігантів харчової промисловості Мінприроди з Міносвіти започатковують в українських школах культуру сталого споживання Петиція до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства екології та природних ресурсів України щодо Обмеження імпорту, виробництва та обігу тонких поліетиленових пакетів в Україні. Мінрегіон затвердив нові ДБН Сьогодні в Україні набув чинності закон № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку»
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
20/11/15

Хочете грітися дровами? Посадіть для цього ліс


 

З часу, як газ для населення подорожчав, кожен закарпатець думає-гадає, як би і не замерзнути взимку, і грошенят зекономити. Ще рік тому багато хто витратив левову частку збережень, аби утеплити будинки й поміняти систему опалення, перейти з дорогого газу - байдуже тепер, російський він чи європейський: усе одно дорогий! - на тверде паливо. Тобто традиційні дрова, якими закарпатці грілися століттями. Це зіграло на руку людям, що мають доступ до лісу чи зв'язки в лісництвах. Ось вона - можливість урвати куш! І тріски летять. Тим часом самі закарпатці звертають увагу на те, наскільки збільшилися рубки за цей період, як розрослися «вистрижені» квадрати на лісовому тлі... Дедалі частіше закрадається думка про те, що з такими темпами лісового фонду на багато не вистачить...

Купити дрова нині простіше простого. Ринок просто кишить пропозиціями. В Інтернеті, газетних оголошеннях та по «сарафанному радіо» за якихось 10 хвилин можна замовити тверде паливо: промоніторив, зателефонував, домовився - протягом тижня привезуть. Причому пропозиції на будь-який смак та гаманець. Якщо потрібні красиво порубані й попередньо висушені полінця, які просто взяв - і в камін (такий собі євроклас), готуйте від 400 грн за куб. Кількість - на ваш смак: можна придбати всього 1 куб (це якщо раз на тиждень розпалити камін). Можна обрати упаковку товару: в піддонах, мішках чи просто насипом у кузові самоскиду. До речі, у самоскиді найдешевше, правда, можуть надурити з кубометрами: заплатиш за 7 кубів, а потім знаючий сусід тобі пальцем біля вуха покрутить, мовляв, дурень ти дурень, тут і шести нема! А варіанти з розряду «економ» - це замовити в лісників (як правило, домовляються по «сарафанному радіо») машину розпиляних на колоди бучків, грабів чи дубів. Ціна - від 2,8 тис. грн. Але цікаво, що вимірюється кількість не кубометрами, а машинами: тобто приїде до вас середньостатистичний ЗІЛ, насипе купу колод, водій візьме 2,8 тис. За «Урал» попросять 5 тис. грн.

Існує ще супереконом пропозиція, про яку нам розповіли закарпатці: можна домовитися з лісником (приблизно за 1,3 тис. грн) і самому з товаришами заготувати колоди (але це виключно за наявності бензопил, друзів, готових попрацювати толокою, та міцних попереків), а тоді ще заплатити 300-400 грн за доставку дров до господи. Або довезти самому: підводою, мотоблоком чи трактором, що вже є. До речі, саме завдяки таким толокам у селах за останні два-три роки просто «викосили» пді.

Ось така ціна питання вирубки лісів.

А які наслідки? Перейнявшись побоюваннями, що за таким попитом на ліс, рубки - до цього часу не завжди «санітарні» - завдадуть ще більшої шкоди природі краю, ми спитали експертів, чи справді ситуація є настільки катастрофічною. Адже із надмірними рубками люди зв'язують найрізноманітніші природні катаклізми - від зникнення чи забруднення води в річках до зсувів, повеней і т. д. А зважаючи на те, що газ триматиме високу цінову планку, грітися за допомогою твердого палива буде дедалі більше закарпатців. Чи на довго в такому випадку вистачить наших лісів?

- Нема наразі фахових висновків про те, наскільки критична ситуація з рубками на Закарпатті, - каже експерт з питань лісівництва Василь Блистів. - Це питання ніхто не вивчав і не вивчає. Тепер бачимо, що йде період реформації в усіх сферах суспільного життя - від політики до лісівництва. Аби врегулювати питання вирубування лісів, треба створювати фахові комісії й виробити програму на рівні країни та області, за якою б працювали лісівництва. Нам потрібна стратегія збалансованого ведення лісогосподарства. Але це питання поки не ставиться на порядок денний ні в області, ні в країні. Є, вочевидь, важливіші справи. Свій прогресивний варіант порятунку закарпатських лісів порадив еколог Богдан Попов. - Найперше для самих закарпатців - робити будинки енергоефективними й користуватися егергозбергіаючими опалювальними системами. Це зменшить кількість споживання дров. Але варто подумати також про лісові насадження, які створюються спеціально для рубки. Існує така екотехнологія - «енергетичний ліс». Це плантації тополі, верби, вільхи (випробувано близько 20 видів дерев, що швидко ростуть), які висаджують у спеціальних господарствах на 6-7 років, а потім зрубують на паливо. З них виготовляють пелети. Таке практикують у Швеції, Австрії, Англії, Німеччині, навіть у сусідній Польщі. Для того, аби дерева швидко росли, на ці плантації пускають стічні води з міст. Це саме той варіант, коли одним пострілом двох зайців.

На Закарпатті маса території, яка не використовується. Наприклад, під Мукачевом біля Латориці. Я би радив підприємцям або громадам задуматися над таким варіантом вкладення коштів. Адже ясно, що ціна на дрова тільки ростиме. Можна почати з 5 гектарів і зробити революцію місцевого, а то й державного рівня, - радить еколог.

Тетяна Когутич, «Карпатський об'єктив»

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 096 458 4248 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
15 червня Всесвітній день вітру
Щороку 15 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день вітру. У різних країнах світу в цей день проводяться численні заходи, що пропагують екологічно чисте... Детальніше...
15
06/2018
Програма проведення круглого столу «Вітрова енергетика Львівщини»
Львівська обласна адміністрація у п'ятницю 15.06.2018 проведе круглий стіл на тему:«Вітрова енергетика Львівщини» Захід відбудеться за адресою:м. Львів, вул.Винниченка,18 каб.257 Попередня програма нижче 13:30-14:00 Реєстрація ... Детальніше...
13
06/2018
Влада б'є на сполох через погіршення стану довкілля на Донбасі
Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб заявляє про забруднення води й загальне погіршення екологічної ситуації на Донбасі. Держсекретар відомства Сергій... Детальніше...
12
06/2018
Золотозвалища ЄС та наші сміттєві будні
Виявляється, сміття, що десятиліттями гниє на сміттєзвалищах, ще на щось придатне! У ЄС вирішили найцінніші "знахідки" переробити й поспішають назвати такі полігони просто-таки... Детальніше...
08
06/2018