Їсти не можна відмовитись 22 факти про пластикове забруднення 15 червня Всесвітній день вітру Мінприроди розпочало обговорення змін до ліцензійних умов в сфері поводження з небезпечними відходами Програма проведення круглого столу «Вітрова енергетика Львівщини» Влада б'є на сполох через погіршення стану довкілля на Донбасі Загибель бджіл у Кульчиївці, або чому ми не цінуємо наших бджіл Здоровому харчуванню шкодять пестициди Експерти стверджують, що ціна сонячної енергії може стати ще дешевшою Золотозвалища ЄС та наші сміттєві будні Світ повинен об'єднатися, щоб подолати пластикове забруднення Конференція - Відновлювана енергетика – енергія для миру та демократії Нові кроки ЮНЕП для збереження довкілля Сьогодні Всесвітній день навколишнього середовища КОНКУРС грантів для об'єднаних громад, які хочуть розвивати екологічні види транспорту Про Не….безпечність харчових продуктів Львів отримав 35 млн. євро на будівництво сміттєпереробного комплексу та рекультивацію Грибовицького полігону ТПВ В Польщі теж горять відходи МГЕС у Нижньому Бистрому: розумна інвестиція чи вирок для Ріки На Закарпатті селяни невдоволені сусідством із міні-ГЕС та нарікають на інвестора через невиконання обіцянок Стан та перспективи розвитку малої гідроенергетики Львівщини Китай засадить 84 тис. км2 деревами для боротьби з забрудненням повітря Сьогодні у Львівській Політехніці відбудеться круглий стіл «Сонячна енергетика Львівщини» У Бродівському районі знищили єдину в Україні популяцію Spiranthes amoena Сьогодні День біологічного різноманіття! Для вивчення зміни клімату у Непалі побудують "Вертикальний університет" Утилізація сонячних модулів. Проблеми, регулювання, перспектива Смерть від пластику…. КУРОРТ «СВИДОВЕЦЬ»: МЕГА-ПРОЕКТ ЧИ МЕГА-АФЕРА? Екологічна ситуація України: Найбільші забруднювачі – промислові підприємства Модна індустрія взялася рятувати світ від екологічної катастрофи!!!! Франція та ще чотири країни Європейського Союзу закликали до амбітних цілей скорочення викидів двоокису вуглецю (CO2) для вантажівок, випереджаючи пропозицію Європейської комісії Міжнародне агентство з поновлюваних джерел енергії (IRENA) стверджує, що у світовому секторі чистої енергетики у 2017 році створено більше 500 000 нових робочих місць, що на 5,2% більше, ніж 2016 році. Перший у світі об'єкт UNSW перетворює е-відходи в багаторазові матеріали ЩОРІЧНО В СВІТІ 7 МЛН ОСІБ ПОМИРАЮТЬ ЧЕРЕЗ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ – ВООЗ «Нас труять», - львів’яни більше не мовчатимуть, бо задихаються 32 РОКИ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ Щойно Уряд підтримав Мінприроди і розроблену нами нову Стратегію державної екологічної політики до 2030 року. Вона повністю відповідає сучасним викликам і сформована за принципом подібних документів у Європейському Союзі Україна розробила законодавчий пакет системи моніторингу парникових газів Гумовці з жувальної гумки! При Мінприроди створять робочу групу з розробки Національної стратегії попередження та контролю за розповсюдженням інвазійних чужорідних видів Енергетичні тренди в українському агробізнесі У Швеції тепер є дорога, яка заряджає електрокари Перша у світі комбінована гідро-сонячна електростанція Перехід на екологічне упакування гігантів харчової промисловості Мінприроди з Міносвіти започатковують в українських школах культуру сталого споживання Петиція до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства екології та природних ресурсів України щодо Обмеження імпорту, виробництва та обігу тонких поліетиленових пакетів в Україні. Мінрегіон затвердив нові ДБН Сьогодні в Україні набув чинності закон № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку»
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
05/10/15

Нелегальні забудовники проти природи


 

Поки Україна готується до новоформатних місцевих виборів, а кандидати в депутати місцевих рад займаються активним пропагуванням своїх «глобальних» виборчих програм і лозунгів, проблеми локальних громад залишаються невирішеними. 

Однією з таких проблем є незаконна забудова рекреаційних зон, яка призводить до обміління річок та озер. Хоча кількість річок, що протікають через Україну, сягає аж 23 тисяч, рівень забезпечення питною водою кожного українця лишає бажати кращого. За запасами прісної води наша держава вважається чи не найбіднішою у Європі. Тому проблема обміління основного джерела питної води в Україні - річок і озер - через недостатню увагу до цього питання органів виконавчої влади і халатне ставлення простих громадян, дуже скоро може стати причиною справжньої екологічної катастрофи.

Згідно з пунктом 4 статті 59 Земельного кодексу України «Право на землі водного фонду», прибережні захисні смуги є власністю народу України і не можуть передаватись у володіння фізичним чи юридичним особам. В той же час, у документі сказано, що «громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови».

Це дозволяє передавати цінні ділянки у довгострокову оренду - від 5 до 50 років. І, хоча існують обмеження використання земельних ділянок прибережних захисних смуг, за якими будівництво будь-яких споруд не гідротехнічного призначення - заборонено, дотримання таких норм залишає бажати кращого. Більше того, теоретично, закону, який би прямо забороняв будувати, наприклад, оздоровчий комплекс, в 100 м зоні від води, немає. От і виходить, що не бідні українці, які бажають збудувати приватний будинок у затишному місці на березі того ж Дніпра, отримують таку можливість завдяки довгостроковій оренді ділянки, виділеної під будівництво санаторію або бази відпочинку.

Пишемо - «санаторій», будуємо - приватний котедж

Маючи прогалини у законодавстві, Україна потерпає від незаконної забудови берегів річок і озер. Один із найсвіжіших прикладів - відео незаконно збудованих об'єктів на Трухановому острові в Києві, відзняте активістами ВГО «Автомайдан» влітку 2015 року. Активісти нагадують, що десятки споруд (приватні маєтки, розважальні комплекси, ресторани) у рекреаційній зоні столиці, які збудовані за останні роки чи будуються й досі, зводяться в результаті самозахоплення землі чи її нецільового використання, без дозвільної будівельної документації.

У Кременчукі Полтавської області в природоохоронній зоні на березі Дніпра також йде будівництво приватного котеджу на земельній ділянці, яку у 2010 році взяло у оренду на 5 років приватне підприємство. Попри те, що будувати у прибережній зоні заборонено, що термін оренди земельної ділянки закінчується через декілька місяців, незаконне будівництво не тільки не зупиняється, а й «приростає» новими площами. Наразі, за повідомленням місцевих ЗМІ, площа орендованої землі самовільно була збільшена на 1560 кв м, які використовуються для заїзду на територію.

Ці і подібні факти - привід для правоохоронців проводити розслідування, а для місцевих органів влади - дати пояснення правоохоронцям, як так могло статися. Бо ж саме місцева влада повинна відстоювати дотримання прав місцевої громади і може, наприклад, не продовжувати оренду рекреаційних земель, якщо зафіксовані порушення використання ділянок.

У всіх цивілізованих країнах рішення таких питань - в компетенції судів. Але, на жаль, не в Україні. Наприклад, у липні поточного року Вищий господарчий суд не розірвав договір оренди, згідно із яким приватна компанія має право забудувати 16 гектарів на столичній Оболоні. Як повідомляли «Наші гроші», земельна ділянка по вул. Прирічній, на березі затоки Собаче Гирло, загальною площею 16,44 гектарів, а також 3,6 гектарів прибережних захисних смуг, була в користуванні КП «Київзеленбуд». Комунальники отримали цю землю, аби облаштувати зону відпочинку та пляж із рятувальною станцією. Втім, у 2007 році Київська міська рада передала ділянку в оренду на 10 років для будівництва житлового, соціально-побутового, торгівельно-розважального, культурного, готельно-офісного, спортивно-оздоровчого комплексу. Оскаржити таке рішення взялася у 2014 році Дніпровська екологічна прокуратура, проте суд позов не задовольнив. У березні 2015 року Київрада прийняла рішення про розірвання вказаного орендного договору й збереження зеленої зони, через те, що з одного боку - забудова так і не розпочалася, а з іншого - місцеве населення висловилося проти неї.

Так само, тільки завдяки небайдужим громадянам, поки що вдається зберегти від забудови озеро у одному з мікрорайонів Ужгорода. На початку вересня місцеві мешканці провели екологічну акцію, з вимогою до місцевої влади не надавати «зелене світло» приватним компаніям, які мають намір засипати озеро та звести на його місці низку комерційних об'єктів. «На сайті міськради з'явився проект, який нібито обговорюється з громадськістю. Ним передбачено створення на місці озера торгово-розважального центру, кількох багатоповерхівок, кіно- та льодових палаців. Фактично пропонується ліквідувати зелену зону. Ми проти цього, бо людям нікуди буде піти відпочити на природі», - розповіла представниця ініціативної групи мешканців Оксана Станкевич-Волосянчук.

Зусиль активістів замало

Втім, такої активності громадських організацій, екологів та небайдужих громадян для врегулювання питання замало, вважає співголова Асоціації зелених України, еколог Ярослав Задесенець. Екологічні проблеми накопичуються із року в рік, перш за все, через захаращення берегів різними видами побутових та промислових видів відходів.

За словами еколога, це призводить до того, що, під час опадів, це сміття та інші шкідливі речовини попадають у воду, отруюючи її флору і фауну, роблячи воду непридатною до вживання. «Забудовуючи прибережну зону Дніпра, будівельники, насамперед, знищують дерева, природні нерестовища, протоки, що, у свою чергу, негативно впливає на розвиток флори та фауни. Варто додати сюди скид стічних вод з вигрібних ям, замулення русла річок та несанкціонований видобуток піску... Це лише невеликий перелік проблем, які людина штучно створює природі. В результаті, ми маємо ерозію схилів Дніпра, замулення рік, заболочення та пересихання, зменшення біорізноманіття», - зазначив він.
Такі речі призводять до того, що, наприклад, річка Кам'янка, притока Росі, яка протікає через Житомирську і Київську області, знаходиться майже у стадії повного обміління. Будівництво незаконних споруд на її берегах викривили русло річки і майже повністю знищили колись швидку течію. І тепер водна артерія більше нагадує мілке болото.

Одним із шляхів вирішення проблеми Ярослав Задесенець вбачає у введенні жорстких законодавчих обмежень на таке будівництво і державного контролю. «Потрібно заборонити і слідкувати за дотриманням заборони будь-якого будівництва на землях водного фонду, що не відповідає вимогам чинного законодавства України. Також потрібно посилити відповідальність для порушників. Провести інвентаризацію існуючих об'єктів на берегах Дніпра, і незаконні - демонтувати. Якщо це неможливо, змусити під'єднатися до міської каналізації, щоби далі не забруднювали річку», - зазначає еколог.

Звичайно, можна було би збільшити ціну, яка є досить малою, на оренду таких територій, отримувати надходження в бюджет від орендарів і хоч якусь вигоду від таких угод, але представник Міністерства екології, еколог Юрій Томаз не впевнений в дієвості таких дій. На його думку, для того, щоби втілити у життя нові правила поводження з рекреаційними зонами, потрібно вносити зміни до Земельного і Водного кодексів. «Тривалий час вважалося, що, якщо немає проекту землеустрою, в якому би вказувались межі природньої захисної смуги, то немає прибережної захисної зони. Міністерство розробило проект закону про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України, що б чітко сказати: прибережні захисні смуги існують в силу закону», - розповідає він.

За словами еколога, перевіркою виконання закону мала би займатися урядова організація «Державна екологічна інспекція». Але, з червня поточного року, діяльність цієї інспекції і ряду інших контролюючих виконання законодавства органів, було призупинено з метою зменшення тиску на суб'єктів підприємницької діяльності. Втім, це дало неоднозначний результат. «Серед ймовірного позитиву і розвитку підприємництва через послаблення навантаження і державних перевірок, було виявлено безліч різних моментів зловживань від тих, хто усвідомлював, що безпосереднього контролю нема. В нас 25 млн землевласників землекористувачів. Чи можна приставити до кожного наглядача?» - наголошує експерт.

Саме тому, на його думку, допомагати екологам мають екологічно свідомі громадяни. «Стільки б не було інспекторів, чи вистачить їх? Тут питання свідомості і громадського контролю, позиції. Бо виключно заходами примусовими і каральними, на жаль, цілі не досягнеш», - вважає Юрій Томаз.

«Є регуляторні речі, це, наприклад, погодження державними органами дозволів на оренду. Коли розглядається проблема видачі чи не видачі, наша геологічна служба спеціалізується на відборі кандидатів. Ми намагаємось відслідковувати, аби не видавались ці дозволи там, де ділянка знаходиться в місцях природно захисних смуг», - розповів він.

Таким чином, зміна ситуації з незаконною забудовою рекреаційних зон потребує відповідної зміни не лише в законодавстві, але і в екологічній свідомості українців. Якщо до вирішення цієї ситуації підійти комплексно і, починаючи з державного рівня, вводити державний контроль, а на персональному рівні - виконувати передбачені законом зобов'язання, тоді можна буде говорити про покращення стану не лише екології водного сектору, а і всього природоохоронного стану України загалом.

Для майбутніх депутатів місцевих рад зараз напрочуд вдалий час перестати кидати слова на вітер і перейти від пустих обіцянок до конкретних дій на користь місцевих виборців. Бо наразі, якщо хтось із них і вважає своїм обов'язком заявити про боротьбу з незаконною забудовою, на жаль, далі показових виступів справа не доходить. Чи зможуть «нові обличчя» змінити цей стан речей? Час покаже.

Мар'яна Болобан, Тетяна Стежар, УНІАН

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 096 458 4248 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
15 червня Всесвітній день вітру
Щороку 15 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день вітру. У різних країнах світу в цей день проводяться численні заходи, що пропагують екологічно чисте... Детальніше...
15
06/2018
Програма проведення круглого столу «Вітрова енергетика Львівщини»
Львівська обласна адміністрація у п'ятницю 15.06.2018 проведе круглий стіл на тему:«Вітрова енергетика Львівщини» Захід відбудеться за адресою:м. Львів, вул.Винниченка,18 каб.257 Попередня програма нижче 13:30-14:00 Реєстрація ... Детальніше...
13
06/2018
Влада б'є на сполох через погіршення стану довкілля на Донбасі
Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб заявляє про забруднення води й загальне погіршення екологічної ситуації на Донбасі. Держсекретар відомства Сергій... Детальніше...
12
06/2018
Золотозвалища ЄС та наші сміттєві будні
Виявляється, сміття, що десятиліттями гниє на сміттєзвалищах, ще на щось придатне! У ЄС вирішили найцінніші "знахідки" переробити й поспішають назвати такі полігони просто-таки... Детальніше...
08
06/2018