У Держпродспоживслужбі відбулися громадські слухання щодо держконтролю за впровадженням HACCP та проблематики здійснення пест-контролю Екологічна свідомість українців. Цифри та факти Із 1 січня в Україні запроваджується нова система моніторингу вод Плавучі бар'єри Ocean Cleanup мають прибрати пластик з Тихого океану ЧАС МНОЖИТИ СМІТТЯ… НА «НУЛЬ» Франкфурт заборонить в'їзд у місто дизельним автомобілям Тема Львівських відходи продовжує бути популярною В Мексиці знайшли мертвими сотні рідкісних морських черепах Найбільшу загрозу для чистоти океанів становлять недопалки сигарет Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану управління відходами до 2030 року» Міжнародна експедиція з'ясовує причину загибелі дельфінів у Чорному морі У Флориді оголосили надзвичайний стан через отруйні водорості Reebok створили кросівки з кукурудзи і касторової олії Міністр заявив, що до 2030 року в Україні 70% відходів мають перероблятися чи бути повторно використано Остап Семерак: «Законопроект, який запровадить в Україні європейську систему регулювання викидів парникових газів, передано на розгляд Уряду» Хто на Закарпатті лобіює будівництво малих ГЕС Житло з конопель «Дев’ять на одній»: жителі Великого Бичкова переймаються власною безпекою через будівництво каскаду малих ГЕС на Шопурці Екстремальна погода - "обличчя зміни клімату" У той час коли нас заливає дощами, німецькі фермери вимагають 1 млрд. євро на допомогу від посухи Громада Мукачева проти МГЕС Знайомтеся з зростаючим джерелом викидів парникових газів 23 липня в Україні починає діяти закон про енергоефективність будівель Щодо перевірки суб’єктів господарювання у сфері харчової промисловості Ні! пластиковим соломинкам у Starbucks Китай та ЄС підтверджують Паризьку угоду ООН та зобов'язуються збільшити співпрацю Чим годують нас полиці супермаркетів… Завідувач кафедри ЕЗП професор Мирослав Мальований: камінь спотикання Грибовицького сміттєзвалища У Лондоні встановили лавки, які очищають повітря Встановлено причину загибелі бджіл Боротьба за їжу Як Еверест перетворюється у гору сміття Повітря отруєне автомобілями Брудні річки України Їсти не можна відмовитись 22 факти про пластикове забруднення 15 червня Всесвітній день вітру Мінприроди розпочало обговорення змін до ліцензійних умов в сфері поводження з небезпечними відходами Програма проведення круглого столу «Вітрова енергетика Львівщини» Влада б'є на сполох через погіршення стану довкілля на Донбасі Загибель бджіл у Кульчиївці, або чому ми не цінуємо наших бджіл Здоровому харчуванню шкодять пестициди Експерти стверджують, що ціна сонячної енергії може стати ще дешевшою Золотозвалища ЄС та наші сміттєві будні Світ повинен об'єднатися, щоб подолати пластикове забруднення Конференція - Відновлювана енергетика – енергія для миру та демократії Нові кроки ЮНЕП для збереження довкілля Сьогодні Всесвітній день навколишнього середовища КОНКУРС грантів для об'єднаних громад, які хочуть розвивати екологічні види транспорту Про Не….безпечність харчових продуктів
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
03/08/18

«Дев’ять на одній»: жителі Великого Бичкова переймаються власною безпекою через будівництво каскаду малих ГЕС на Шопурці


На Закарпатті збираються реалізувати масштабніший проект з виробництва «чистої енергії». В обмін на річку інвестори обіцяють чималі кошти для потреб села.

Центральна часстина с.Великий Бичків

Проте місцеві жителі не лише сумніваються в правильності такого обміну, а і стурбовані власною безпекою.

Незабаром на Рахівщині можуть побудувати дев’ять малих гідроелектростанції. Всі ці станції інвестор планує звести на притоці Тиси - річці Шопурці: в межах селища Великий Бичків сім об’єктів та ще два у Кобилецькій Поляні.

Як зазначено в проектах планової діяльності, що подані до єдиного реєстру «Оцінок впливу на довкілля», кожна станція має заявлену потужність до 1 МВт.

У Великому Бичкові селянам в обмін на дозвіл забудувати русло річки пообіцяли провести роботи по укріпленню берегів гірської річки, яка з кожним паводком забирає з собою все більш людських городів. Стихія також загрожує деревообробному підприємству ТОВ «ВГСМ», потужності якого знаходяться прямо над річкою.

«Ми готові підтримати проект, який буде корисним і потрібним для нашого села. Та зараз залишається незрозумілим, що конкретно хочуть будувати і скільки забиратимуть води з річки?

Розумієте, для того аби я, як житель селища, міг сказати своє «так» або «ні», мені потрібно знати з чим прийшов інвестор, а зараз такого розуміння немає», - каже житель селища Володимир Мартинів, інженер ТОВ «ВГСМ».

Влітку 2017 року на зборах села інвестор презентував свої проекти показавши громаді детальні плани території, де він збирається побудувати станції. За словами чоловіка, як і тоді, так і за рік відповіді на головні питання щодо технічних характеристик станцій, які б дали розуміння їхнього впливу на річку, немає.

«Є підприємства, які мають бажання розвивати гідроенергетику на Шопурці. В селі є декілька проблем, які, можливо, могли б бути вирішені при побудові цих ГЕС.

Перша – це зневоднена вулиця Крушник, де, можливо, підпір води ГЕСу і обводнення потоку Млинівка забезпечить воду. Друга – це дамба, каскад ГЕСів - це каскад дамб. Однак, чіткого висновку, що це можливо - немає. Мають застереження проти цього, як екологи, так я не бачу і впевненості у потенційних забудовників», - говорить про проект директор меблевого підприємства, депутат обласної ради області Ірина Мацепура.

Депутат наголошує, що вона не проти будівництва, проте вона проти «зеленого тарифу»:

«Я проти «зеленого тарифу» як такого: я не розумію, в чому його суть, що він розвиває - іноземних виробників обладнання? При традиціях нашого бізнесу – витиснути все можливе, я зовсім не переконана, що ГЕС буде зупинятися, коли мало буде води, швидше «зупинять» річку.»


Економічний механізм «зелений тариф» - це та сама мотиваційна складова «зеленої енергії», яка спрямований на заохочення генерації електроенергії з відновлюваних джерел.

У нас держава дає гарантії, що регіональні або національні енергопостачальні компанії купуватимуть електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, тому часто на момент початку будівництва інвестори вже мають домовленість з місцевим обленерго.

У 2018 році ставки «зеленого тарифу» коливаються від 209,66 до 1509,56 коп за 1 кВт/год електроенергії виробленої з ВДЕ.

 

р. Шопурка

Якщо станції побудують, то цей проект малої гідроенергетики стане наймасштабнішим з усіх попередніх не лише на Закарпатті, а і в усіх Карпатах: зразу 9 станції в руслі 13-кілометрової річки Шопурки.

Сьогодні на семи річках області – Ріка, Уж, Шипіт, Красношурка, Брустурянка, Яновець та Ільмин - виробляють електрику з води дев’ять малих гідроелектростанцій загальною потужністю більше 12 МВт. Окрім цього працює 27-мегаватний «гігант» - Теребле-Ріцька ГЕС.

Берегоукріплення на Шопурці та обводення каналу Млинівка – головні обіцянки інвесторів

Шопурка – типова гірська річка. Спокійна і непримітна в маловодні періоди, під час паводків вона перетворюється на бурхливу стихію, яка рве береги села, загрожуючи селянським наділам та усьому, що по побудоване вздовж річки близько до берега.

Голова селища Великий Бичків Йосип Божук розповідає, що кожний сильний паводок забирає з собою частину землі села, а роботи про відновленню і укріпленню берегів після нього не проводяться через брак коштів.

Тому в інвесторі він бачить нові фінансові можливості для селища, які дозволять реалізувати низку соціально-важливих проектів, головні з яких – укріплення берегів Шопурки і обводнення каналу Млинівка по вулиці Крушник. Мешканці цього мікрорайону вже кілька років страждають через брак питної води.

«Вперше з пропозицією побудувати малі гідроелектростанції на Шопурці інвестор до нас звернувся у 2016 році. Тоді це були три станції. Вивчивши можливості річки, а також провівши наукові дослідження, які робили фахівці з Інституту гідробіології НАН України, один інвестор запропонував проект з п’яти станцій. Згодом до нас звернувся інший з проектом ще двох.

Загалом перед селищем зараз хороші перспективи, адже є можливість вирішити проблему з берегами річки, яка у нас катастрофічна. Окрім того нам допоможуть забезпечити цілий мікрорайон селища питною водою, якої у людей в достатній кількості нема роками», - розповідає голова селища.

За словами представника інвестора з ТОВ «Свидовець Енерго» Василя Продана вони готові вкласти у вищезгадані роботи значні кошти: до 45 млн. грн в укріплення берегів та до 10 млн. грн в обводнення каналу.

 

«Роботи по берегоукріпленню на Шопурці проводились ще у 80-ті роки», - місцева мешканка.

Меблеве підприємство «ВГСМ» розташоване саме в тій прибережно-небезпечній зоні, якій загрожують паводки на Шопурці. У 2010 році вода тут змила 200-метрів чотирьохметрової дамби і територія підприємства опинилась практично на ріці.

«По лінії дамби йде котельня, очисні споруди, пожежні резервуари води. Без цих споруд і їх функціоналу половина підприємства може зупинитися, а це 200 працюючих і мільйон податків щомісячно. Тому, ми щорічно витрачаємо 60-80 тис. грн на берегоукріплення, розчищення річки від наносів. Для наших сусідів це не так критично, їх виробничі приміщення розміщені далеко на території, хоча ріка завжди непередбачувана без дамби», - говорить Ірина Мацепура.

Ірина Олександрівна розповідає, що в останній раз роботи по берегоукріпленню проводились ще у 80-ті роки. З того часу дамба практично по всій довжині річки знищена і вимагається її капітальна реконструкція або і побудова нової.

Тому зрозумівши що з бюджету коштів виділено не буде, вони самостійно взялися до роботи: посадили для берегоукріплення верби, розчистили русло від наносів, дерев та кущів і насипали невелике берегоукріплення.

«Всі ці роки ми підтримуємо русло річки в порядку.  Для невеликих повеней цього вистачає. Проте, якщо буде повінь з різким підняттям води на 2-3 метри, ці методи не будуть мати результату», - підсумовує Ірина Олександрівна.

 

В 2017 році за кошти обласного бюджету було зроблено технічну документацію на дамбу довжиною 2,2 км. Вартість усього проекту 42 млн. гривень. Проте таких коштів ні в дотаційному бюджеті області, ні в селищі, бюджет якого складає 13 мільйонів гривень в рік, немає.

«Колись була державна програма, яка фінансувала берегоукріплення по річці Тиса і притокам, але в державі зараз є важливіші витрати. Також ми шукаємо різні європейські грантові проекти, щоб спробувати вирішити цю проблему іноземними коштами», - продовжує депутат.

Цю думку підтримує і місцева мешканка Валентина Кузьмик, яка є депутатом селищної ради:

«Забудовники зараз нами маніпулюють, обіцяючи посприяти у вирішенні дійсно гострих проблем. Навіщо замість існуючих проблем створювати нові зі станціями?

Нам зараз треба направити свої сили на пошук коштів у європейських донорів як на проект про проведенню робіт з укріплення берегів річки, так і на проведення води людям в Млинівці, яким потрібна чиста і якісна вода.»

 

Облдепутат каже, що на сьогодні з проекту виокремлено частину дамби довжиною 200 метрів (вздовж підприємства «ВГСМ» - ред.) і подано для затвердження на фінансування через Державний фонд регіонального розвитку.

«Це фінансування передбачає 10% фінансування через місцевий бюджет і 90% через державний бюджет. Також наше підприємство запропонувало і зі свого боку 10% фінансування, що було позитивно розглянуто», - пояснює жінка.

 

«Нам казали, що загат на річці не буде», - місцеві жителі

Місцеві жителі кажуть, що коли інвестори представляли проект, то казали їм що загат на річці не буде. Проте зараз, дізнаючись більше про заплановане будівництво, вони стурбовані що все зовсім навпаки і їхню річку перегородять цілих дев’ять разів.

Вчителька фізики з місцевої школи Віталія Лембак одна з тих, хто має сумніви щодо безпечності малих ГЕС для річки й села, а також дотримання власниками усіх санітарних норм.

«Будь-яка зміна русла річки, його опущення чи підняття, негативно сказується на її екосистемі. Наша річка й без того зміліла за останні роки, а в посушливі періоди вона взагалі схожа на потічок. Тож якщо воду заберуть в дериваційний бетонований канал, то можуть бути порушені підводні течії, які також живлять Шопурку», - турбується жінка.

А от звуження русла річки, як того потребує проект, може нести в собі не негативні, а вже небезпечні для жителів Великого Бичкова наслідки.

«Позаминулої зими, коли річкою сходив лід, на ній утворювались величезні затори. Турлаш (місцева назва льодоходу – ред.) постійне явище для наших країв. Уявіть дамби – як пройде лід?

Те саме і з паводками. У нас бувають потужні зливи зі стрімким підняттям рівня води, коли місцеві потоки розливаються і йдуть вулицею – людям немає де пройти. І якщо гірську річку, з її великими перепадами рівнів звузять, то наскільки це буде безпечно?»

 

Вчителька переконує, що вся екосистема річки й довкола неї – унікальна, з численними червонокнижними видами:

«Моя дочка вчиться на біологічному факультеті і на одному з курсів мала завдання по створенню ентомологічної колекції (колекція комах – ред.), в чому їй допомагала і я. Можете собі уявити, що всі метелики яких ми зловили на березі Шопурки, виявилися червонокнижними?! Втручання у річкову систему річки неминуче негативно скажеться на екологічному балансі басейну річки, який зараз ще тримається.»

 

Ще один великобичківець Валентин Кубічек, який займається спортивним риболовлею, переймається через популяцію риби в Шопурці, серед якої багато червонокнижних видів.

«Запропоновані в проекті рибоходи призначені лише для тих видів риб, які можуть високо підстрибувати коли йдуть вверх по руслу. А як же інші? Вони просто не потраплять на нерест.

Крім того загати і водосховища на річці є перешкодою не тільки для риб, які йдуть на нерест, а також для сплаву їхньої молодняка униз за течією», - пояснює  рибалка.

Не вірить хлопець і у штучне зариблення як спосіб підтримати популяцію риби в річці:

«У нас штучно розводять лише форель. Нею і збираються зариблювати. Інші види у нас не розводять. Отже популяції, насамперед занесені до Червоної книги, можуть зникнути не лише на Шопурці, а і у Тисі.»

Валентин переконує, що багато його односельців не підтримували ідею з самого початку й готові надалі відстоювати Шопурку від забудови її русла електростанціями.

 

Серед імен інвесторів у МГЕСи на Шопурці – чиновники часів Януковича з Донбасу та депутат Закарпатської облради з Виноградова


Згідно з повідомлень про планову діяльність, які подаються до єдиного реєстру «Оцінок впливу на довкілля» на Шопурці заплановано будівництво 9-ти малих гідроелектростанції потужністю до 1МВт: сім у Великому Бичкові та ще дві у Кобилецькій Поляні.

В Кобилецькій Поляні про будівництво станцій заявило ТОВ «Гідроресурс-Шопурка» (http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/708/reports/e3743d26f1afb356332e97eec5432634.pdfhttp://eia.menr.gov.ua/places/view/709).

Директором і кінцевим бенефеціаром фірми з установчим капіталом в 1 тис. грн. значиться Сегедій Віктор Михайлович, людина з оточення Віктора Балоги, яка вже була фігурантом скандалу з розкраданні коштів міжнародних донорів під час реконструкції національної пам’ятки архітектури в Ужгороді «Совине гніздо».

Проте повідомлення про проект з будівництва станцій у Кобилецькій Поляні можна знайти і на сайті «Акванова Девелопмент», компанії з офшорним капіталом, яка належить українському бізнесмену Ігорю Тинному та дружині нардепа від «Радикальної партії Ляшка» Юрія Чижмаря – Катерині Чижмарь.

Свого часу Юрій Чижмарь був керівником прес-служби Голови Секретаріату Президента України Віктора Ющенка - Віктора Балоги.

У 2014 році ТОВ «Акванова Девелопмент» побудувало малу гідроелектростанцію на річці Ріка в селі Нижній Бистрий на Хустщині.

 

Чотири з семи малих гідроелектростанцій у Великому Бичкові збирається будувати ТОВ «Свидовець Енерго» (http://eia.menr.gov.ua/places/view/798 , http://eia.menr.gov.ua/places/view/799 , http://eia.menr.gov.ua/places/view/800 , http://eia.menr.gov.ua/places/view/801 ).

Фірма із статутним капіталом в 100 тис. грн. зареєстрована на дружину і дочкубізнесмена-будівельника з Дніпра Володимира Попова.

Зокрема підпорядковане йому ТОВ «Строїтель-П» було фігурантом численних кримінальних справ через ухилення від сплати податків, а також конфлікту з Міноборони через будівництво житлового комплексу на місці військового містечка у Дніпрі.

 

Ще одна з компаній - ТОВ «Альтернатив Електрик». Фірма із статутним капіталом в 1 тис. грн. належить близькій родичці одного з найбагатших депутатів Краматорської міської ради від партії «Наш Край» Олександра Гончаренка – Крістіні Гончаренко.

Олександр Гончаренко став фігурантом розслідування громадського руху «Чесно» через те, що не вказав у своїй декларації товариства «Альтернатив Електрик» і «Свидівець Енерго», кінцевим бенефіціаром яких є його дружина.

Компанія «Енергомашспецсталь» у якій Гончаренко обіймає посаду директора з маркетингу, приписують у власність колишньому голові Донецької облдержадміністрації часів Януковича – Анатолію Близнюку. Його син Сергій Близнюк працює в цій компанії заступником генерального директора.

Генеральний директор «Енергомашспецсталь» - народний депутат 8 скликання від «Блоку Петра Порошенка» Максим Єфимов, якого ЗМІ називають представником інтересів колишнього голови Адміністрації Президента України Андрія Клюєва, також йому приписують бізнес в окупованому Криму.

Свого часу Андрій Клюєв разом з Рінатом Ахметовим були одні з перших, хто побудував в Україні бізнес на відновлюваній енергетиці, яких у 2015 році Верховна Рада прийняттям закону про зменшення ціни «зеленого тарифу» фактично усунула від заробітку на «чистій енергії».

 

Максим Єфимов та Ігор Тинний - одні з головних лобістів законопроектів під номер 8449, яких у Верховній Раді сьогодні зареєстровано усього вісім. Загалом кожна з редакцій цього законопроекту однакова і змінює правила підтримки генерації з відновлюваних джерел на користь конкретних гравців цього ринку в країні.

Перший лобіює свої інтереси як співвласник ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджис», компанії що виготовляє обладнання для віртових електростанцій. Підготовані ним законопроекти 8449 і 8449-1, де він значиться співавтором, пропонують встановити надбавку до «зеленого тарифу» для компаній, що використовуватимуть вітчизняне обладнання, в розмірі 5-20% в залежності від ступеня локалізації. Тобто ці преференції отримають ті, хто купуватиме обладнання для ВЕС у його підприємства.

Інтереси Ігоря Тинного представлені в законопроекті 8449-6, автором якого є його бізнес-партнер, виходець із Закарпаття, нардеп Юрій Чижмарь. Особливіть цього законопроекту у тому, що загальнодержавні квоти на виробництво енергії з біомаси, біогазу й малої гідроенергетики мають становити не менше 20%. Саме це має забезпечити стабільну підтримку генерації з малих ГЕС, які в своїх загальних потужностях програють сонячним й вітровим електростанціям.

 

Ще одна компанія, яка заявила про наміри побудувати дві малі гідроелектростанції на Шопурці ТОВ «Енергія Гір Плюс» належить депутату Закарпатської обласної ради з Виноградівщини від партії «Відродження» – Владіславу Поляку.

Статутний капітал фірми – 1 млн. гривень.

Влітку 2017 року виноградівець встиг потрапити в поле зору активістів через придбану за 2,5 млн. гривень автомобіль та свої статки, що собівартістью перевищують вказаний у декларації дохід.

 

Доцільність транскордонної оцінки проекту та «міфи» про вплив МГЕС на енергонезалежність і протипаводковий захист

Науковці-природоохоронці найбільше з усіх стурбовані ідеєю інвесторів та органів місцевої влади забудувати русло Шопурки бетонними каналами та греблями. В своїх переконаннях вони спираються на багаторічні дослідження впливу існуючих гідроелектростанцій на річки Карпат.

Старший науковий співробітник Інституту Екології Карпат НАН України Тарас Микитчак зі Львова цього літа тиждень провів на Шопурці. Після проведених гідробіологічних досліджень, фахівець разом зі своїм колегою, заступником директора з наукової роботи ІЕК НАНУ Юрієм Канарським, подали зауваження до повідомлення про планову діяльність в басейні річки.

«Такі гідротехнічні споруди чинять істотний негативний вплив на місцеві природні екосистеми аж до повної їх перебудови чи часткового знищення, тому безпідставно в цьому випадку використовувати термін «екологічно чиста електроенергія»», - пишуть науковці в своїх зауваженнях до проекту станцій у Кобилецькій Поляні.

 

Фахівці зазначають, що крім червонокнижних видів риб, птахів і кажанів у басейні Шопурки зі списків Червоної книги України, наведено також два види молюсків, два види плазунів та 26 видів ссавців, які використовують річкові русла як постійні кормові угіддя.

 

Причини для транскордонної оцінки

За даними досліджень сьогодні річка Шопурка одна з найчистіших водойм Закарпаття і України, що робить її цінним ресурсом питної води високої якості.

«Будівництво й експлуатація МГЕС що дериваційного, що загатного типу з прямим скидом в жодному випадку позитивно не вплине на якість води у річці. Натомість відбудеться негативна зміна якості води такого чистого допливу в транскордонну ріку Тиса, як Шопурка, що  знизить якість води у Тисі не тільки на території Закарпатської області, а й за межами України», - констатують фахівці.

За їх словами, підставою для проведення транскордонної оцінки впливу на довкілля для проектів кожної з дев’яти МГЕС є, насамперед вони аргументують це близькістю до Румунії: станції будуть побудовані на відстані біля десяти кілометрів від кордону з сусідньою країною.

Наступною причиною є те, що Шопурка – притока транскордонної Тиси, найбільшої правої притоки Дунаю. За словами експертів при наявності негативного впливу на річку, його наслідки можуть поширитись й на згадані сусідні країни порушуючи норми Закону «Про оцінку впливу на довкілля».

 

«Міф» 1: енергонезалежність регіону

В представлених проектах станцій у Великому Бичкові та Кобилецької Поляни інвестори зазначають метою будівництва «вироблення електроенергії для надійного енергозабезпечення заходу України та зменшення залежності України від зовнішніх джерел енергії».

Проте, сумарне споживання електроенергії в Закарпатській області становить приблизно 1800 млн. кВт-год, або 500 МВт у перерахунку на потужність енергоустановок. Ці потреби повністю забезпечується генерацією «Бурштинського енергоострова» сумарною потужністю 1,95 ГВт.

«З огляду на це, твердження, що малі гідроелектростанції на Шопурці сприятимуть надійному енергозабезпеченню заходу України, є безпідставними. Оскільки вироблена у цьому регіоні електроенергія значною мірою йде на експорт, за який прибуток отримують приватні структури. Мова про зменшення енергетичної незалежності України є суто популістичною», - переконані Тарас Микитчак і Юрій Канарський.

 

«Міф» 2: скорочення викидів парникових газів

«Міф» про те, що реалізація проектів дозволить покращити стан навколишнього природного середовища за рахунок скорочення викидів парникових газів у атмосферу фахівці спростовують також:

«Експлуатація малих гідроелектростанцій на Шопурці аж ніяк не зменшить викиди СО2, оскільки виробіток електроенергії тепловими електростанціями у цьому випадку також не зменшиться, а тільки зросте, оскільки для забезпечення стабільної напруги, виробленої МГЕСами, буде збільшено виробництво електроенергії і на ТЕС заходу України.»

Еколог громадської організації “Екосфера” Оксана Станкевич-Волосянчук з Ужгорода додає, що дослідження водосховищ малих ГЕС у Канаді та в альпійських країнах свідчать про те, що ці водосховища є джерелом викидів в атмосферу парникових газів, домінуючим з яких є метан.

“Нерідко в таких водосховищах утворюється надзвичайно отруйний газ - сірководень. Саме такою є ситуація з МГЕС “Шипіт-1” на р. Шипіт у Перечинському районі. Через високу концентрацію сірководню у водосховищі, який утворюється через гниття значної кількості біомаси, що осідає на дні, воно потребує постійного очищення. Інакше річка ризикує стати “мертвою зовоно” на багато кілометрів”, - каже Оксана Ігорівна.

Як стверджує експерт, думка про те, що будівництво МГЕС сприяє скороченню викидів парникових газів в атмосферу є хибною й давно спростованою науковцями.

 

«Міф» 3: підвищення рівня самоочищення річки

Серед інших плюсів, які має отримати річка Шопурка від масштабного проекту з встановлення в її руслі дев’яти малих гідроелектростанції, забудовники говорять про підвищення її здатності до самоочищення: значний об’єм сміття і твердого стоку зупинятиметься перед підпірною спорудою.

Науковці називають таке твердження голослівним, оскільки процеси самоочищення водойм є біологічними процесами й відбуваються за рахунок діяльності найпростіших мешканців річки - безхребетних, бактерій, грибів тощо. Навпаки – саме середовище існування цих організмів буде поставлено під загрозу.

«Дослідження впливу гідроелектростанцій в Українських Карпатах (Теребле-Ріцька ГЕС, Пробійнівська і Явірська МГЕС) показали, що їх функціонування знижує якість води на дві категорії класифікації якості вод за нормативними актами України. У випадку Шопурки з чистої і достатньо чистої якість води нижче МГЕС зміниться на слабо забруднену й забруднену», - підсумовують вони.

 

«Міф» 4: Протипаводковий захист

Окрім того експерти-природоохоронці говорять що такі твердження як «збільшення надійності протипаводкого захисту населених пунктів та відновлення пошкоджених берегів і берегоукріпних споруд» також є протилежними до реалій:

«Технічно гідроспоруди МГЕС не є протипаводковими, а вплив їх прямої діяльності на захист проти паводків не доведено на аналогічних об’єктах. Навпаки, вони сприятимуть зосередженню паводкових вод на місці загат, замість їх швидкого проходження руслом.

Це твердження має сенс за умови, що під час паводків і повеней загати МГЕС будуть порожні й прийматимуть в своє ложе додаткові водні маси, що суперечить їх технічному завданню.»

Як пояснюють Тарас Микитчак і Юрій Канарський, розмиття дамб, збудованих на осадових породах, під час сильних паводків становитиме загрозу спуску додаткових водних мас під час різкого підняття рівня води.

«Проектоване будівництво МГЕС на річці Шопурка буде мати різко негативний вплив на екологічний стан річки та її басейну, а шкода, яка буде завдана басейновій екосистемі, – неспіврозмірною з фактичними соціально-економічними вигодами від проекту», - вважають вони.

 

Автор: Олена Мудра для "Голосу Карпат" https://goloskarpat.info/analytics/5b636f05bba8c/?utm_content=03132

 

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 096 458 4248 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
У Держпродспоживслужбі відбулися громадські слухання щодо держконтролю за впровадженням HACCP та проблематики здійснення пест-контролю
19 вересня 2018 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів за ініціативою Громадської спілки «Пест контроль України» провела громадські слухання з... Детальніше...
19
09/2018
Екологічна свідомість українців. Цифри та факти
Що думають громадяни України про довкілля? Чи готові вони особисто брати участь у захисті довкілля? Які реформи громадяни вважають пріоритетними? Чи поділяють мешканці України європейські екологічні... Детальніше...
19
09/2018
Тема Львівських відходи продовжує бути популярною
Незважаючи на наявність Програми заходів для налагодження системи управління твердими побутовими відходами у м. Львові на 2017 – 2019 роки розробленої обласною владою питання... Детальніше...
06
09/2018
В Мексиці знайшли мертвими сотні рідкісних морських черепах
Рибаки мексиканського штату Оахака знайшли близько 300 мертвих оливкових черепах, які заплуталися в риболовецьких сітках. Кілька днів до цього біля узбережжя сусіднього штату Чіапас... Детальніше...
31
08/2018