У Держпродспоживслужбі відбулися громадські слухання щодо держконтролю за впровадженням HACCP та проблематики здійснення пест-контролю Екологічна свідомість українців. Цифри та факти Із 1 січня в Україні запроваджується нова система моніторингу вод Плавучі бар'єри Ocean Cleanup мають прибрати пластик з Тихого океану ЧАС МНОЖИТИ СМІТТЯ… НА «НУЛЬ» Франкфурт заборонить в'їзд у місто дизельним автомобілям Тема Львівських відходи продовжує бути популярною В Мексиці знайшли мертвими сотні рідкісних морських черепах Найбільшу загрозу для чистоти океанів становлять недопалки сигарет Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану управління відходами до 2030 року» Міжнародна експедиція з'ясовує причину загибелі дельфінів у Чорному морі У Флориді оголосили надзвичайний стан через отруйні водорості Reebok створили кросівки з кукурудзи і касторової олії Міністр заявив, що до 2030 року в Україні 70% відходів мають перероблятися чи бути повторно використано Остап Семерак: «Законопроект, який запровадить в Україні європейську систему регулювання викидів парникових газів, передано на розгляд Уряду» Хто на Закарпатті лобіює будівництво малих ГЕС Житло з конопель «Дев’ять на одній»: жителі Великого Бичкова переймаються власною безпекою через будівництво каскаду малих ГЕС на Шопурці Екстремальна погода - "обличчя зміни клімату" У той час коли нас заливає дощами, німецькі фермери вимагають 1 млрд. євро на допомогу від посухи Громада Мукачева проти МГЕС Знайомтеся з зростаючим джерелом викидів парникових газів 23 липня в Україні починає діяти закон про енергоефективність будівель Щодо перевірки суб’єктів господарювання у сфері харчової промисловості Ні! пластиковим соломинкам у Starbucks Китай та ЄС підтверджують Паризьку угоду ООН та зобов'язуються збільшити співпрацю Чим годують нас полиці супермаркетів… Завідувач кафедри ЕЗП професор Мирослав Мальований: камінь спотикання Грибовицького сміттєзвалища У Лондоні встановили лавки, які очищають повітря Встановлено причину загибелі бджіл Боротьба за їжу Як Еверест перетворюється у гору сміття Повітря отруєне автомобілями Брудні річки України Їсти не можна відмовитись 22 факти про пластикове забруднення 15 червня Всесвітній день вітру Мінприроди розпочало обговорення змін до ліцензійних умов в сфері поводження з небезпечними відходами Програма проведення круглого столу «Вітрова енергетика Львівщини» Влада б'є на сполох через погіршення стану довкілля на Донбасі Загибель бджіл у Кульчиївці, або чому ми не цінуємо наших бджіл Здоровому харчуванню шкодять пестициди Експерти стверджують, що ціна сонячної енергії може стати ще дешевшою Золотозвалища ЄС та наші сміттєві будні Світ повинен об'єднатися, щоб подолати пластикове забруднення Конференція - Відновлювана енергетика – енергія для миру та демократії Нові кроки ЮНЕП для збереження довкілля Сьогодні Всесвітній день навколишнього середовища КОНКУРС грантів для об'єднаних громад, які хочуть розвивати екологічні види транспорту Про Не….безпечність харчових продуктів
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
23/06/18

Брудні річки України


 

Результати ініційованих активістами міста досліджень можливих забруднень річок місцевого значення оприлюднила Державна екологічна інспекція у Житомирській області на своїй сторінці у Фейсбук.

Як повідомляли "20 хвилин", до 30 червня спеціалісти Державної екологічної інспекції пообіцяли оприлюднити результати досліджень проб води з річок Кам'янка та Тетерів.

11 червня 2018 року на телефон «Гарячої лінії» Державної екологічної інспекції у Житомирській області надійшло звернення, щодо забруднення річок Кам’янка та Тетерів. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області було здійснено виїзд та в присутності громадськості обстежено вищезазначених річок.  Обстеження річки Кам’янка проводилось від вул. Богунської до гирла. На даному проміжку знаходяться три КНС КП «Житомирводоканал» та випуск №1 КП «Експлуатація штучних споруд». Несанкціонованих та аварійних скидів виявлено не було. Також було виявлено місце ймовірного забруднення в місці витоку р.Кам’янка в р.Тетерів. Вода на поверхні річки мала синьо-зелений колір.  В ході обстеження були відібрані проби води з річок Кам’янка та Тетерів, а саме: з випуску №1 КП «Експлуатація штучних споруд», річка Кам’янка, вище та нижче випуску №1, р. Кам’янка – гирло (місце ймовірного забруднення) та річки Тетерів вище, нижче гирла р. Кам’янка. Результатами лабораторних досліджень відібраних проб з випуску №1 КП «Експлуатація штучних споруд» зафіксовано перевищення нормативів гранично-допустимих скидів по наступним показникам: азоту амонійному в 20 раз, ХСК в 5,8 раз, БСК5 в 11,2 раз, фосфатам в 4,7 раз, вода світло-зеленого кольору з фекальним запахом.  Внаслідок чого, у р. Кам’янка у створі нижче випуску №1 порівняно зі створом вище зафіксовано збільшення вмісту наступних показників: ХСК, БСК5 та фосфатів в 2 рази. Результати досліджень за фізико-хімічними показниками у пробі води з річки Кам’янка в місці ймовірного забруднення зафіксували високий вміст таких показників, як: ХСК – 176 мгО/ дм3 та БСК – 22,2 мгО/ дм3, проте вміст розчиненого кисню достатньо високий та становить 10,2 мгО/ дм3. Слід зазначити, що для водних об’єктів комунально-побутового призначення (в межах населеного пункту) на даний час відсутні нормативи гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин. За даними лабораторних досліджень Держекоінспекції, якість води у  р. Тетерів у створі нижче гирла р. Кам’янка у порівнянні зі створом вище суттевого впливу за фізико-хімічними показниками не виявлено. Разом з тим, відібрана проба води з річки Кам’янка в місці ймовірного забруднення була направлена в Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Мінприроди в місто Харків для мікробіологічних досліджень. Даними дослідженнями встановлено, що у наданій пробі води  р. Кам’янка в м. Житомир присутній фітопланктонний комплекс переважно з наявністю нитчатих синьо-зелених водоростей роду Anabaena.  Водорості цього роду не є токсичними, але вони можуть спричинити цвітіння води у водному об’єкті. При цьому біомаса концентрується у поверхневому шарі води, призводячи до зміни його кольору та до появи піни. На користь наявності процесу цвітіння на даній конкретній ділянці р. Кам’янка свідчить також високий рівень вмісту кисню в пробі та ХСК . Масовий развиток представників роду Anabaena у фітопланктоні характерний для початку літнього періоду в євтотрофних водних об’єктах. Процесу цвітіння води сприяє наявність застійних зон у водному об’єкті. Разом із вказаними водоростями у планктонному комплексі виявлено також окремих представників хлорококкових, діатомових та кріптофітових водорослей, а також різних представників зоопланктону.  Останнє свідчить про відсутність у пробі значних кількостей токсичних речовин, що підтверджується виміряними в Аналітичному центрі УКРНДІЕП методом атомно-абсорбційної спектрометрії концентраціями металів (мідь –менше 0,002 мг/дм3; хром –0,0014 мг/дм3; нікель – менше 0,005 мг/дм3; залізо – 0,17 мг/дм3) та результатами хроматомасспектрометричного дослідження, в екстрактах проби (екстрагенти: метилен хлористий та гексан) ідентифіковано незначні кількості переважно неполярних вуглеводнів насичених, ненасичених та ароматичних рядів, що пов’язано із наявністю в пробі слідів нафтопродуктів.

За інформацією "20 хвилин"

Схожа ситуація споостерігається на річці Рось. В межах Київської області скид забруднених стічних вод здійснюють підприємства житлово-комунального господарства міст Тетіїв, Сквира, Узин, Рокитне, Тараща, Богуслав, Кагарлик. Тобто, усі забруднення, які надходять із стічними водами Київської області потрапляють у Черкаську область. 

При значному збільшенні біомаси водоростей, починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води. Зокрема, змінюється її кольорова гамма, рН, в’язкість, знижується прозорість, змінюється спектральний склад проникаючої у водну товщу сонячної радіації, у результаті розсіювання та поглинання водоростями світлових променів. Вода набуває неприємного запаху. З’являється дефіцит розчиненого кисню, який використовується для дихання водних організмів та розпад відмерлої органічної маси. Причина цвітіння води – зниження швидкості або відсутність течії, підвищення температури води, вмісту біогенних речовин – азоту, фосфору, калію, збільшення величини хімічного (ХСК) та біологічного споживання кисню (БСК), що неодноразово підтверджується результатами інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Черкаській області. 

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 14 «Про тваринний світ», ст.ст. 2, 16, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 20, 21 Закону України «Про відходи», ст.ст. 6, 33 «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій в Україні», вирішення питань щодо організації збирання та видалення відходів, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. 
Державною екологічною інспекцією у Черкаській області направлено лист до Корсунь – Шевченківської районної державної адміністрації для організації ліквідації наслідків, які можуть спричинити погіршення умов існування водних живих ресурсів та подальшого недопущення замору риби. 
На даний час проводяться лабораторні дослідження, про результати буде повідомлено згодом. 

Щодо головної річки України, то за даними представників ЄС в Україні, щороку у води Дніпра потрапляє 748 тонн небезпечних фосфатів. І це тільки у Києві! Очисні споруди відвільтровують лише 30% шкідливих речовин. 
https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/videos/1914732781904674/
  Решта фосфатів опиняються в річці, діючи, як добриво. Як наслідок, водорості починають надмірно розвиватися і гнити. Це забирає кисень з води, риби страждають від задухи, а люди змушені купатися у зеленій воді.     
У води Дніпра потрапляє не тільки каналізація, але й неочищені стоки з автомийок, а це — потужні фосфати, мастила і бензин.   Бортницька станція, яка очищає стоки столиці, не може забрати з них фосфати і нафтопродукти, бо механізмам  70 років. До 2025 року станцію хочуть модернізувати, але екологи бояться, що до того часу Дніпро у столиці притвориться на болото.   Вже зараз рівень деяких елементів у воді значно перевищує норму. Скажімо, марганцю — в 3-7 разів, міді — в 13 23 рази, фенолів — в 4-6 разів, заліза — в 4 рази, цинку — в 1,5 рази.   
Варто додати, що забруднюють річку не лише кияни, і не у столиці. У басейні Дніпра є чимало підприємств, які скидають у річку неочищені стоки.   Ще одне джерело забруднення — "цвинтарі" вкрай небезпечних відходів.   "В українській частині басейна Дніпра розташовано 1310 полігонів та інших місць складування чи поховання відходів. Тут також є 161 об'єкт розміщення токсичних відходів, куди звозять матеріали, що містять токсичні речовини в концентраціях, які перевищують максимально припустимі значення більш ніж у 50 разів", - повідомляють у Всеукраїнській екологічній громадській організації "МАМА-86".
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2018/06/20/298832-748-tonn-nebezpechnyh-spoluk-shchoroku-yes-pokazaly-masshtaby-zabrudnennya 

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 096 458 4248 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
У Держпродспоживслужбі відбулися громадські слухання щодо держконтролю за впровадженням HACCP та проблематики здійснення пест-контролю
19 вересня 2018 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів за ініціативою Громадської спілки «Пест контроль України» провела громадські слухання з... Детальніше...
19
09/2018
Екологічна свідомість українців. Цифри та факти
Що думають громадяни України про довкілля? Чи готові вони особисто брати участь у захисті довкілля? Які реформи громадяни вважають пріоритетними? Чи поділяють мешканці України європейські екологічні... Детальніше...
19
09/2018
Тема Львівських відходи продовжує бути популярною
Незважаючи на наявність Програми заходів для налагодження системи управління твердими побутовими відходами у м. Львові на 2017 – 2019 роки розробленої обласною владою питання... Детальніше...
06
09/2018
В Мексиці знайшли мертвими сотні рідкісних морських черепах
Рибаки мексиканського штату Оахака знайшли близько 300 мертвих оливкових черепах, які заплуталися в риболовецьких сітках. Кілька днів до цього біля узбережжя сусіднього штату Чіапас... Детальніше...
31
08/2018