Пожежі в Амазонії такі великі, що їх можна побачити з космосу. Всі парки України хочуть обладнати Wi-Fi "ЗЕЛЕНИЙ" тариф, що це таке Боротьба за чисте Дніпро: як українець привертає увагу до проблем екології Жителі Армянська вимагають від російської влади 1 мільйон рублів компенсації кожному постраждалому «Київводоканал» назвали найбільшим забруднювачем водойм 2018-го. У компанії не згодні 80 тисяч людей на Луганщині залишаються без водопостачання третій день Низька якість води гальмує економічний розвиток деяких країн на третину – Світовий банк В Україні частіше вимірюють рівень радіації після вибуху на полігоні в Росії Радіоактивна хмара накрила Україну після вибуху під Архангельськом: коментар еколога В Ісландії "поховали" перший льодовик, який зник внаслідок кліматичних змін Ліквідація Державної екологічної інспекції: піар чи реформа? Компанію Save Dnipro викрили в зароблянні на довірливих покупцях В Арктиці разом зі снігом випадають мікрочастинки пластику Вчені запропонували очищувати водойми за допомогою дріжджів Знайшли рештки "пінгвіна-монстра". Він був розміром з людину Ще один безлюдний куточок Землі всіяний пластиком: звідки в Арктиці сміття Що таке бортництво і чому бджоли мають стати новою візитівкою України Київські науковці створили установку, яка виробляє органічні фосфорні добрива з біомаси, а саме відходів птахівництва. Наскільки небезпечні сміттєспалювальні заводи для здоров'я немовлят Відома мережа готелів відмовиться від пластику у ванних У Римі можна обміняти пластикові пляшки на проїзд у громадському транспорті У спеціальному бельгійському центрі запобігають зникненню їжачків У Німеччині вперше оштрафували школярів за участь в екопротестах На березі в Ісландії виявили десятки мертвих дельфінів У США мідії варяться живцем у своїх мушлях через спеку Україна єдина в Європі не має обов’язкового екологічного моніторингу Як українці ставляться до екології У Києві скоро буде клімат, як в Австралії: дослідження Крим страждає від нового екологічного лиха Індія потопає у смітті В Україні необхідно встановити екологічні пости, які будуть відслідковувати стан екології В Дніпрі обговорювали питання екологічного моніторингу Бренд Zara до 2025 року повністю перейде на екологічні тканини Вода – нове рідке золото: як Мінприроди збирається захищати українські річки Не прати щоб зберегти довкілля Луцька мерія просить закрити підприємство "Біо-Пек" - джерело нестерпного смороду Роботу екологічної інспекції потрібно врегулювати за європейським зразком, – Ляпіна У якому стані зараз АЕС та чи загрожує Україні другий Чорнобиль Висновок WWF: малі ГЕС шкодять українській екології За рік у Середземне море викидають 570 тисяч тонн пластику IKEA презентувала товари для дому з переробленого пластику В окупованому Криму панікують і протестують, щоб повернули воду з України Чим дихають і що п'ють українці: де дізнатися про забруднення довкілля у своєму регіоні? Нафтопродукти на одеських пляжах: відпочивальники скаржаться на купіль з мазуту Вчені вважають, що розпочалася період масового вимирання біоти Енергозберігаючі намети та система для питної води: сучасні технології у підрозділах НАТО Квартира в стилі еко: 5 простих лайфхаків під силу кожному У Китаї на хімзаводі стався вибух: є загиблі та поранені Держава неефективно використовує свої промислові відходи
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
23/06/18

Брудні річки України


 

Результати ініційованих активістами міста досліджень можливих забруднень річок місцевого значення оприлюднила Державна екологічна інспекція у Житомирській області на своїй сторінці у Фейсбук.

Як повідомляли "20 хвилин", до 30 червня спеціалісти Державної екологічної інспекції пообіцяли оприлюднити результати досліджень проб води з річок Кам'янка та Тетерів.

11 червня 2018 року на телефон «Гарячої лінії» Державної екологічної інспекції у Житомирській області надійшло звернення, щодо забруднення річок Кам’янка та Тетерів. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області було здійснено виїзд та в присутності громадськості обстежено вищезазначених річок.  Обстеження річки Кам’янка проводилось від вул. Богунської до гирла. На даному проміжку знаходяться три КНС КП «Житомирводоканал» та випуск №1 КП «Експлуатація штучних споруд». Несанкціонованих та аварійних скидів виявлено не було. Також було виявлено місце ймовірного забруднення в місці витоку р.Кам’янка в р.Тетерів. Вода на поверхні річки мала синьо-зелений колір.  В ході обстеження були відібрані проби води з річок Кам’янка та Тетерів, а саме: з випуску №1 КП «Експлуатація штучних споруд», річка Кам’янка, вище та нижче випуску №1, р. Кам’янка – гирло (місце ймовірного забруднення) та річки Тетерів вище, нижче гирла р. Кам’янка. Результатами лабораторних досліджень відібраних проб з випуску №1 КП «Експлуатація штучних споруд» зафіксовано перевищення нормативів гранично-допустимих скидів по наступним показникам: азоту амонійному в 20 раз, ХСК в 5,8 раз, БСК5 в 11,2 раз, фосфатам в 4,7 раз, вода світло-зеленого кольору з фекальним запахом.  Внаслідок чого, у р. Кам’янка у створі нижче випуску №1 порівняно зі створом вище зафіксовано збільшення вмісту наступних показників: ХСК, БСК5 та фосфатів в 2 рази. Результати досліджень за фізико-хімічними показниками у пробі води з річки Кам’янка в місці ймовірного забруднення зафіксували високий вміст таких показників, як: ХСК – 176 мгО/ дм3 та БСК – 22,2 мгО/ дм3, проте вміст розчиненого кисню достатньо високий та становить 10,2 мгО/ дм3. Слід зазначити, що для водних об’єктів комунально-побутового призначення (в межах населеного пункту) на даний час відсутні нормативи гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин. За даними лабораторних досліджень Держекоінспекції, якість води у  р. Тетерів у створі нижче гирла р. Кам’янка у порівнянні зі створом вище суттевого впливу за фізико-хімічними показниками не виявлено. Разом з тим, відібрана проба води з річки Кам’янка в місці ймовірного забруднення була направлена в Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Мінприроди в місто Харків для мікробіологічних досліджень. Даними дослідженнями встановлено, що у наданій пробі води  р. Кам’янка в м. Житомир присутній фітопланктонний комплекс переважно з наявністю нитчатих синьо-зелених водоростей роду Anabaena.  Водорості цього роду не є токсичними, але вони можуть спричинити цвітіння води у водному об’єкті. При цьому біомаса концентрується у поверхневому шарі води, призводячи до зміни його кольору та до появи піни. На користь наявності процесу цвітіння на даній конкретній ділянці р. Кам’янка свідчить також високий рівень вмісту кисню в пробі та ХСК . Масовий развиток представників роду Anabaena у фітопланктоні характерний для початку літнього періоду в євтотрофних водних об’єктах. Процесу цвітіння води сприяє наявність застійних зон у водному об’єкті. Разом із вказаними водоростями у планктонному комплексі виявлено також окремих представників хлорококкових, діатомових та кріптофітових водорослей, а також різних представників зоопланктону.  Останнє свідчить про відсутність у пробі значних кількостей токсичних речовин, що підтверджується виміряними в Аналітичному центрі УКРНДІЕП методом атомно-абсорбційної спектрометрії концентраціями металів (мідь –менше 0,002 мг/дм3; хром –0,0014 мг/дм3; нікель – менше 0,005 мг/дм3; залізо – 0,17 мг/дм3) та результатами хроматомасспектрометричного дослідження, в екстрактах проби (екстрагенти: метилен хлористий та гексан) ідентифіковано незначні кількості переважно неполярних вуглеводнів насичених, ненасичених та ароматичних рядів, що пов’язано із наявністю в пробі слідів нафтопродуктів.

За інформацією "20 хвилин"

Схожа ситуація споостерігається на річці Рось. В межах Київської області скид забруднених стічних вод здійснюють підприємства житлово-комунального господарства міст Тетіїв, Сквира, Узин, Рокитне, Тараща, Богуслав, Кагарлик. Тобто, усі забруднення, які надходять із стічними водами Київської області потрапляють у Черкаську область. 

При значному збільшенні біомаси водоростей, починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води. Зокрема, змінюється її кольорова гамма, рН, в’язкість, знижується прозорість, змінюється спектральний склад проникаючої у водну товщу сонячної радіації, у результаті розсіювання та поглинання водоростями світлових променів. Вода набуває неприємного запаху. З’являється дефіцит розчиненого кисню, який використовується для дихання водних організмів та розпад відмерлої органічної маси. Причина цвітіння води – зниження швидкості або відсутність течії, підвищення температури води, вмісту біогенних речовин – азоту, фосфору, калію, збільшення величини хімічного (ХСК) та біологічного споживання кисню (БСК), що неодноразово підтверджується результатами інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Черкаській області. 

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 14 «Про тваринний світ», ст.ст. 2, 16, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 20, 21 Закону України «Про відходи», ст.ст. 6, 33 «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій в Україні», вирішення питань щодо організації збирання та видалення відходів, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. 
Державною екологічною інспекцією у Черкаській області направлено лист до Корсунь – Шевченківської районної державної адміністрації для організації ліквідації наслідків, які можуть спричинити погіршення умов існування водних живих ресурсів та подальшого недопущення замору риби. 
На даний час проводяться лабораторні дослідження, про результати буде повідомлено згодом. 

Щодо головної річки України, то за даними представників ЄС в Україні, щороку у води Дніпра потрапляє 748 тонн небезпечних фосфатів. І це тільки у Києві! Очисні споруди відвільтровують лише 30% шкідливих речовин. 
https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/videos/1914732781904674/
  Решта фосфатів опиняються в річці, діючи, як добриво. Як наслідок, водорості починають надмірно розвиватися і гнити. Це забирає кисень з води, риби страждають від задухи, а люди змушені купатися у зеленій воді.     
У води Дніпра потрапляє не тільки каналізація, але й неочищені стоки з автомийок, а це — потужні фосфати, мастила і бензин.   Бортницька станція, яка очищає стоки столиці, не може забрати з них фосфати і нафтопродукти, бо механізмам  70 років. До 2025 року станцію хочуть модернізувати, але екологи бояться, що до того часу Дніпро у столиці притвориться на болото.   Вже зараз рівень деяких елементів у воді значно перевищує норму. Скажімо, марганцю — в 3-7 разів, міді — в 13 23 рази, фенолів — в 4-6 разів, заліза — в 4 рази, цинку — в 1,5 рази.   
Варто додати, що забруднюють річку не лише кияни, і не у столиці. У басейні Дніпра є чимало підприємств, які скидають у річку неочищені стоки.   Ще одне джерело забруднення — "цвинтарі" вкрай небезпечних відходів.   "В українській частині басейна Дніпра розташовано 1310 полігонів та інших місць складування чи поховання відходів. Тут також є 161 об'єкт розміщення токсичних відходів, куди звозять матеріали, що містять токсичні речовини в концентраціях, які перевищують максимально припустимі значення більш ніж у 50 разів", - повідомляють у Всеукраїнській екологічній громадській організації "МАМА-86".
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2018/06/20/298832-748-tonn-nebezpechnyh-spoluk-shchoroku-yes-pokazaly-masshtaby-zabrudnennya 

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 097 721 03184 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
Пожежі в Амазонії такі великі, що їх можна побачити з космосу.
На одній карті показані тривожні масштаби пожеж. Супутникове зображення NASA пожеж, що вирують по всій Бразилії та басейні Амазонки 21 серпня 2019 року. "Легені планети"... Детальніше...
23
08/2019
Боротьба за чисте Дніпро: як українець привертає увагу до проблем екології
Долею найбільшої річки в Україні перейнявся професійний спортсмен Михайло Романішин. Чоловік започаткував унікальну акцію – пливе Дніпром від кордону з Білоруссю до Херсона... Детальніше...
21
08/2019
Жителі Армянська вимагають від російської влади 1 мільйон рублів компенсації кожному постраждалому
Жителі Армянська – міста в окупованому Росією Криму, що у 2018 році постраждало від екологічної катастрофи,планують акцію«на захист порушених екологічних прав». Активісти готують... Детальніше...
21
08/2019
«Київводоканал» назвали найбільшим забруднювачем водойм 2018-го. У компанії не згодні
Державне агентство водних ресурсів Україниоприлюднило «антирейтинг»із сотні найбільших підприємств-забруднювачів водойм України в 2018 році. До нього увійшли десятки водоканалів, а очолив список «Київводоканал».... Детальніше...
21
08/2019