На Запоріжжі ввели в дію міні-ГЕС на стоках із заводів ЯК МІКРОПЛАСТИК ПОТРАПЛЯЄ ДО НАШОГО СТОЛУ 82 мішки сміття за півтори години: як прибирали побережжя Дніпра Виживання співочих птахів України наразі залежить від чиновників Штраф за порушення пожежної безпеки у лісі - до 8500 гривень Їсти по-європейськи: що отримають українці в нових законах про харчі Захист природи в Україні: моніторинг – важливо, але... ЕКОКАТАСТРОФА, ЩО ТЯГНЕТЬСЯ РОКАМИ Зменшення біорізноманіття становить великий ризик для майбутнього світового продовольства Скільки тварин щороку вбивають заради хутра в Україні: жахливі цифри Німеччина планує закрити всі 84 електростанції, що працюють на вугіллі Як оформити дозволи на спецводокористування У КОЛУМБІЇ ЗА ЛІЧЕНІ ТИЖНІ ЗНИКЛА ДРУГА ЗА ВЕЛИЧИНОЮ РІЧКА Людину звинуватили в загибелі 28% сухопутних хребетних Збільшення екоподатку для бізнесу у 25 разів без комплексного підходу втрачає сенс Олігархи заробляють мільярди коштом нашого здоров'я та екології Росія токсичними відходами забруднює Чорне море Львів приєднується до зелених міст ЄБРР Пластик — це величезна проблема для екології, але боротьба з пластиковими трубочками її не вирішить Новий острів Президент підписав Закон України«Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Франція надала 560 000 євро на реалізацію першої в Україні системи Energy Storage Китаєць заробив за рік $600 тисяч, продаючи повітря Щонайменше 1/3 льодовиків у Гімалаях розтане Міста-привиди навколо зруйнованої АЕС Фукусіма-1 У ґрунтових водах дослідники знайшли мікрочастинки пластику Уряд затвердив новий Порядок перевірки харчових продуктів Вуглецевий слід: як ми його створюємо, чому цим шкодимо довкіллю і що з цим можна вдіяти Облік і звітність у сфері охорони довкілля Сонцезалежна: як виглядає найбільша будівля, що працює від сонячних панелей В Україні запрацював новий порядок контролю вод На багатоповерхівці у Києві встановили сонячну електростанцію: чим унікальний будинок В Україні пропонують запровадити обов'язкове озеленення вулиць та доріг Земля отруєна війною Кросівки з переробленого пластику та кави На дні Каліфорнійської затоки вчені знайшли нову незвичайну екосистему Пільги та переваги користування електромобілем Завод авіаційного та автомобільного біопалива побудовано в Японії ЄС виділив 54 млн євро на підтримку енергоефективності України Johnson&Johnson більше 50 років знала, що її дитяча присипка небезпечна Вчені знайшли грибок, який може розкладати пластик Сміттєпереробний завод – не панацея Калуш проситиме у Кабміну гроші на ліквідацію забруднення підземних вод у Домбровському кар’єрі Три команди, відібрані для створення нового дизайну «Зелених» сміттєвих баків у Нью-Йорку У Данії збудують унікальний квартал з перероблених матеріалів Індія є однією з найбільш забруднених країн світу На Львівщині підприємства забруднюють річку Верещиця Суд забрав у Держекоінспекції право нараховувати збитки підприємствам-забруднювачам атмосферного повітря Уведення в експлуатацію конфайнмента над ЧАЕС перенесли на квітень 2019 року Кінець домінуючої галузі: Німеччина закриє останню вугільну шахту
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
23/06/18

Брудні річки України


 

Результати ініційованих активістами міста досліджень можливих забруднень річок місцевого значення оприлюднила Державна екологічна інспекція у Житомирській області на своїй сторінці у Фейсбук.

Як повідомляли "20 хвилин", до 30 червня спеціалісти Державної екологічної інспекції пообіцяли оприлюднити результати досліджень проб води з річок Кам'янка та Тетерів.

11 червня 2018 року на телефон «Гарячої лінії» Державної екологічної інспекції у Житомирській області надійшло звернення, щодо забруднення річок Кам’янка та Тетерів. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області було здійснено виїзд та в присутності громадськості обстежено вищезазначених річок.  Обстеження річки Кам’янка проводилось від вул. Богунської до гирла. На даному проміжку знаходяться три КНС КП «Житомирводоканал» та випуск №1 КП «Експлуатація штучних споруд». Несанкціонованих та аварійних скидів виявлено не було. Також було виявлено місце ймовірного забруднення в місці витоку р.Кам’янка в р.Тетерів. Вода на поверхні річки мала синьо-зелений колір.  В ході обстеження були відібрані проби води з річок Кам’янка та Тетерів, а саме: з випуску №1 КП «Експлуатація штучних споруд», річка Кам’янка, вище та нижче випуску №1, р. Кам’янка – гирло (місце ймовірного забруднення) та річки Тетерів вище, нижче гирла р. Кам’янка. Результатами лабораторних досліджень відібраних проб з випуску №1 КП «Експлуатація штучних споруд» зафіксовано перевищення нормативів гранично-допустимих скидів по наступним показникам: азоту амонійному в 20 раз, ХСК в 5,8 раз, БСК5 в 11,2 раз, фосфатам в 4,7 раз, вода світло-зеленого кольору з фекальним запахом.  Внаслідок чого, у р. Кам’янка у створі нижче випуску №1 порівняно зі створом вище зафіксовано збільшення вмісту наступних показників: ХСК, БСК5 та фосфатів в 2 рази. Результати досліджень за фізико-хімічними показниками у пробі води з річки Кам’янка в місці ймовірного забруднення зафіксували високий вміст таких показників, як: ХСК – 176 мгО/ дм3 та БСК – 22,2 мгО/ дм3, проте вміст розчиненого кисню достатньо високий та становить 10,2 мгО/ дм3. Слід зазначити, що для водних об’єктів комунально-побутового призначення (в межах населеного пункту) на даний час відсутні нормативи гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин. За даними лабораторних досліджень Держекоінспекції, якість води у  р. Тетерів у створі нижче гирла р. Кам’янка у порівнянні зі створом вище суттевого впливу за фізико-хімічними показниками не виявлено. Разом з тим, відібрана проба води з річки Кам’янка в місці ймовірного забруднення була направлена в Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Мінприроди в місто Харків для мікробіологічних досліджень. Даними дослідженнями встановлено, що у наданій пробі води  р. Кам’янка в м. Житомир присутній фітопланктонний комплекс переважно з наявністю нитчатих синьо-зелених водоростей роду Anabaena.  Водорості цього роду не є токсичними, але вони можуть спричинити цвітіння води у водному об’єкті. При цьому біомаса концентрується у поверхневому шарі води, призводячи до зміни його кольору та до появи піни. На користь наявності процесу цвітіння на даній конкретній ділянці р. Кам’янка свідчить також високий рівень вмісту кисню в пробі та ХСК . Масовий развиток представників роду Anabaena у фітопланктоні характерний для початку літнього періоду в євтотрофних водних об’єктах. Процесу цвітіння води сприяє наявність застійних зон у водному об’єкті. Разом із вказаними водоростями у планктонному комплексі виявлено також окремих представників хлорококкових, діатомових та кріптофітових водорослей, а також різних представників зоопланктону.  Останнє свідчить про відсутність у пробі значних кількостей токсичних речовин, що підтверджується виміряними в Аналітичному центрі УКРНДІЕП методом атомно-абсорбційної спектрометрії концентраціями металів (мідь –менше 0,002 мг/дм3; хром –0,0014 мг/дм3; нікель – менше 0,005 мг/дм3; залізо – 0,17 мг/дм3) та результатами хроматомасспектрометричного дослідження, в екстрактах проби (екстрагенти: метилен хлористий та гексан) ідентифіковано незначні кількості переважно неполярних вуглеводнів насичених, ненасичених та ароматичних рядів, що пов’язано із наявністю в пробі слідів нафтопродуктів.

За інформацією "20 хвилин"

Схожа ситуація споостерігається на річці Рось. В межах Київської області скид забруднених стічних вод здійснюють підприємства житлово-комунального господарства міст Тетіїв, Сквира, Узин, Рокитне, Тараща, Богуслав, Кагарлик. Тобто, усі забруднення, які надходять із стічними водами Київської області потрапляють у Черкаську область. 

При значному збільшенні біомаси водоростей, починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води. Зокрема, змінюється її кольорова гамма, рН, в’язкість, знижується прозорість, змінюється спектральний склад проникаючої у водну товщу сонячної радіації, у результаті розсіювання та поглинання водоростями світлових променів. Вода набуває неприємного запаху. З’являється дефіцит розчиненого кисню, який використовується для дихання водних організмів та розпад відмерлої органічної маси. Причина цвітіння води – зниження швидкості або відсутність течії, підвищення температури води, вмісту біогенних речовин – азоту, фосфору, калію, збільшення величини хімічного (ХСК) та біологічного споживання кисню (БСК), що неодноразово підтверджується результатами інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Черкаській області. 

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 14 «Про тваринний світ», ст.ст. 2, 16, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 20, 21 Закону України «Про відходи», ст.ст. 6, 33 «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій в Україні», вирішення питань щодо організації збирання та видалення відходів, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. 
Державною екологічною інспекцією у Черкаській області направлено лист до Корсунь – Шевченківської районної державної адміністрації для організації ліквідації наслідків, які можуть спричинити погіршення умов існування водних живих ресурсів та подальшого недопущення замору риби. 
На даний час проводяться лабораторні дослідження, про результати буде повідомлено згодом. 

Щодо головної річки України, то за даними представників ЄС в Україні, щороку у води Дніпра потрапляє 748 тонн небезпечних фосфатів. І це тільки у Києві! Очисні споруди відвільтровують лише 30% шкідливих речовин. 
https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/videos/1914732781904674/
  Решта фосфатів опиняються в річці, діючи, як добриво. Як наслідок, водорості починають надмірно розвиватися і гнити. Це забирає кисень з води, риби страждають від задухи, а люди змушені купатися у зеленій воді.     
У води Дніпра потрапляє не тільки каналізація, але й неочищені стоки з автомийок, а це — потужні фосфати, мастила і бензин.   Бортницька станція, яка очищає стоки столиці, не може забрати з них фосфати і нафтопродукти, бо механізмам  70 років. До 2025 року станцію хочуть модернізувати, але екологи бояться, що до того часу Дніпро у столиці притвориться на болото.   Вже зараз рівень деяких елементів у воді значно перевищує норму. Скажімо, марганцю — в 3-7 разів, міді — в 13 23 рази, фенолів — в 4-6 разів, заліза — в 4 рази, цинку — в 1,5 рази.   
Варто додати, що забруднюють річку не лише кияни, і не у столиці. У басейні Дніпра є чимало підприємств, які скидають у річку неочищені стоки.   Ще одне джерело забруднення — "цвинтарі" вкрай небезпечних відходів.   "В українській частині басейна Дніпра розташовано 1310 полігонів та інших місць складування чи поховання відходів. Тут також є 161 об'єкт розміщення токсичних відходів, куди звозять матеріали, що містять токсичні речовини в концентраціях, які перевищують максимально припустимі значення більш ніж у 50 разів", - повідомляють у Всеукраїнській екологічній громадській організації "МАМА-86".
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2018/06/20/298832-748-tonn-nebezpechnyh-spoluk-shchoroku-yes-pokazaly-masshtaby-zabrudnennya 

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 097 721 03184 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
82 мішки сміття за півтори години: як прибирали побережжя Дніпра
З приходом тепла у Черкасах взялись за прибирання побережжя Дніпра та річкового дна. Активісти кажуть, що людська байдужість та недалекоглядність - головна причина... Детальніше...
28
03/2019
Назвали останній термін впровадження системи HACCP на харчових підприємствах
Відповідно до вимог законодавства до кінця 2019 року всі оператори ринку, які працюють у сфері виробництва й обігу харчових продуктів, мають впровадити систему... Детальніше...
28
03/2019
Штраф за порушення пожежної безпеки у лісі - до 8500 гривень
Державне агентство лісових ресурсів України нагадує, що недотримання правил пожежної безпеки у лісі може призвести до трагічних наслідків і карається штрафом до 8... Детальніше...
28
03/2019
Захист природи в Україні: моніторинг – важливо, але...
Міністерство екології та природних ресурсів України підготувало проект постанови Кабміну "Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря". Також до постанови... Детальніше...
28
02/2019