"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
05/12/16

Мода на еко-продукцію: бажання виділитись чи необхідність?


  Впродовж останніх декількох років в Україні неабиякої популярності здобула еко-продукція. Все частіше українці, купуючи товар у магазині, обирають саме той, де є позначки "органік" чи "еко".

  Світовий бум на еко-продукцію з’явився ще у 70-х роках. Вже у 80-х затвердили загальні світові стандарти і правила. В Україні такі стандарти визначили лише у 2013 році, Законом «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», а діяти він почав лише у 2014 році.

  Загалом, така продукція стає все популярнішою через те, що, за словами виробників, не містить пестицидів, фосфатів та інших шкідливих сполук. До ряду «чистої» продукції відносять не лише харчі, а й всі предмети, які нас оточують і якими людина користується – одяг, меблі, посуд, а також предмети для школярів, іграшки тощо.

Необізнаність українців

  В Україні часто плутають поняття «еко» та «органік». Коли в Європі така продукція фактично не різниться між собою, то в Україні, за словами експертів, різниця помітна. Органічний продукт – це насамперед продукт у якому немає ГМО та інших хімічних речовин, більше того, при його виробництві застосовують певні технології. В процесі вирощування натуральної продукції можна застосовувати дуже обмежену кількість агрохімікатів. І використовують їх лише згідно з європейськими та міжнародними регламентами і стандартами.  

  Якщо ж говорити про еко-продукцію, то найчастіше такий термін вживають для позначення торгової марки. Тобто часто надпис «еко» не означає, що продукт, який ви купили, не має шкідливих домішок. Якщо ж значок сертифіковано, то це говорить лише про те, що під час виробництва продукції було витримано еко-технологію (тобто під час виробництва, підприємство не нанесло шкоди навколишньому середовищу). Загалом, будь-який продукт, який має позначку «органік» чи «еко» повинен пройти оцінку відповідності і лише тоді він офіційно може називатися «чистим».

  Втім, окрім необізнаності в складі тієї чи іншої продукції, українці часто не розуміють для чого її купують. Загалом, питання про виведення органічного виробництва на новий рівень виникло більше 15 років тому, та населення зацікавилось ним не так давно. І зараз частіше купують таку продукцію тому що так роблять в Європі.

  «Можна підходити по-різному до цього питання, є люди, які намагаються бути в тренді і бути модними. Вони купують речі з екологічно чистих тканин або ж органічну їжу, а пізніше йдуть і викидають сміття просто на вулицю. На жаль, най частіше саме так і проявляється наше бажання бути в тренді», - каже співголова Асоціації зелених України Олександр Щербань.


  І справді, за останні 5 років значно зросла кількість магазинів, де продають, нібито, чисту продукцію, люди купують одяг з натуральних тканин, роблять еко-меблі у свої помешкання, та навіть купують еко-машини, а паралельно з цим спричиняють лісові пожежі, викидають пластик та поліетилен, забруднюють навколишнє середовище, тощо.  «Якщо це просто підтримка моди, то вона нічого не дасть, крім брехливого і викривленого відношення до самої ситуації. І таке ставлення отже лише погіршити ситуацію, яка і так не найкраща», - вважає Щербань.

Популярна корисність

  Експерти відзначають ряд продукції, яка користується найбільшою популярністю в споживачів. «Найбільшим попитом користуються звичайно овочі, фрукти, ягоди, молочна і м’ясна продукція, яка вирощена без застосування хімікатів. Те, що стосується предметів побуту, то найпопулярнішими є засоби гігієни і спідня білизна. Тобто те, що швидше може негативно вплинути на здоров’я», - зазначає голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов.

  Втім, суспільство не проти спробувати і щось зовсім нове. Українцям пропонують посуд з соломи та крохмалю, бамбуково-карбоновий велосипед, еко-транспорт, тощо. Екологічний одноразовий посуд має значні переваги перед звичайним пластиком – він є безпечний та навіть корисний  для середовища. При розкладанні таких предметів в грунт подекуди потрапляють корисні речовини, в той час, коли пластик розкладається близько 150 років і шкодить середовищу. Загалом, в Україні часто ініціюють зменшити використання пластику та поліетилену, однак, жодного рішення на законодавчому рівні прийнято не було.

  Популярність електрокарів теж цілком очікувана, адже звичайний автомобіль викидає в повітря безліч шкідливих речовин, в той час, коли еко-транспорт виділяє набагато менше отруйних газів, що потрапляють в атмосферу при зарядці і розрядці акумуляторних батарей.

  Але не варто чекати, що незабаром усі українці почнуть використовувати лише таку «чисту» продукцію, адже перше, що стає на заваді – ціна. Якщо навіть в Європі, де такі речі є більш доступними, ціни «кусаються», то для українців усе, що з позначкою «еко» чи «органік» взагалі є розкішшю. «Те, що стосується харчової продукції, то в Європі ціни вищі на 10-20% на несезонні овочі та фрукти. В Україні ж різниця дещо більша: здебільшого, органічна продукція дорожча в 3-5 разів. Собівартість нижча, однак транспортні і логістичні витрати значно вищі. Тому і маємо таку ситуацію», - каже Милованов.

  Ще більш недосяжними є електрокари, оскільки ціни на них є ще вищими, а станції підзарядки для такого виду транспорту почали встановлювати не так давно.

Підтримка на папері

  Офіційно український уряд підтримує ініціативу щодо вирощення, розповсюдження та популяризації органічної продукції. У Законі України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» вказано, що державна політика у цій сфері спрямована на розвиток конкурентоспроможного, високоефективного ведення сільського господарства за допомогою виробництва органічної продукції (сировини) та розвиток внутрішнього ринку органічної продукції та задоволення потреб споживачів в асортименті органічної продукції. І все було б добре, якби усі ці завдання справді виконувались.

  «На інституційному рівні такі ініціативи підтримують, зокрема записано органічне виробництво як один з стратегічних напрямків розвитку аграрного сектору. Однак, якщо ми говоримо про підтримку, а вона повинна бути не лише на словах, а й у певному фінансовому виразі, тобто підтримка з державного бюджету, то поки що ні у попередні роки, ні на перспективу, держава не планує допомагати жодною копійкою», - стверджує голова правління Федерації органічного руху України.

  Насамперед від влади очікують оптимізації та пільгових умов для підприємств, які займаються виробництвом такої продукції. «Це, з однієї сторони, дуже просто, а з іншої – складно. Просто, тому що держава повинна підтримувати малий і середній бізнес. Екологічна продукція не може виготовлятися великими підприємствами. Держава повинна виступати гарантом, повинна забезпечувати можливість виробництва. Наприклад, малий та середній бізнес повинен мати право отримувати пільги щодо соціальних кредитів», - наголошує Олександр Щербань.

  Якби ця система діяла так, як у країнах Європи, то це відбувалось би, приблизно, так: підприємство проходить тести і доводить, що продукція, яку воно виготовляє, без шкідливих домішок. Якщо це справді так, то підприємство має право постачати свою продукцію у школи, дитячі садки та інші заклади на пільгових умовах. «У виробника має бути певний стимул для того щоб у нього з’являлося бажання нагодувати нас з вами якісними, смачними і безпечними продуктами. Але поки цього немає», - додає Євген Милованов.

  Зважаючи на те, що виготовляти таку продукцію українським підприємствам не дуже вигідно, вартість на неї досить висока, то з часом і популярність на такі речі може знизитись, вважають експерти. Саме тому, подумати про це варто вже сьогодні, допоки українці хочуть і можуть використовувати еко-продукцію та органічну продукцію, які не шкодять їх здоров’ю та негативно не впливають на навколишнє середовище.

Автор:Вікторія Доскіч

Джерело: Уніан


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 096 458 4248 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
Під красивою назвою депутатам підсунули антиєвропейський закон
7 лютого 2017 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні законопроект №2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання... Детальніше...
24
02/2017
На Львівщині знайшли ще один незаконний скотомогильник
В селі Боянець Жовківського району Львівщини активісти виявили незаконний скотомогильник. Тут на значній території зафіксовано рештки свійських тварин, викинуті гнити просто неба. Про... Детальніше...
24
02/2017
Щойно Кабінет міністрів звільнив Заїку А.М. з посади Голови Держекоінспекції
Про це повідомив на своїй сторінці в мережі Facebook міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Детальніше...
22
02/2017
Міність екології ініціюватиме звільнення голови Держекоінспекції
17
02/2017