Щодо перевірки суб’єктів господарювання у сфері харчової промисловості Ні! пластиковим соломинкам у Starbucks Китай та ЄС підтверджують Паризьку угоду ООН та зобов'язуються збільшити співпрацю Чим годують нас полиці супермаркетів… Завідувач кафедри ЕЗП професор Мирослав Мальований: камінь спотикання Грибовицького сміттєзвалища У Лондоні встановили лавки, які очищають повітря Встановлено причину загибелі бджіл Боротьба за їжу Як Еверест перетворюється у гору сміття Повітря отруєне автомобілями Брудні річки України Їсти не можна відмовитись 22 факти про пластикове забруднення 15 червня Всесвітній день вітру Мінприроди розпочало обговорення змін до ліцензійних умов в сфері поводження з небезпечними відходами Програма проведення круглого столу «Вітрова енергетика Львівщини» Влада б'є на сполох через погіршення стану довкілля на Донбасі Загибель бджіл у Кульчиївці, або чому ми не цінуємо наших бджіл Здоровому харчуванню шкодять пестициди Експерти стверджують, що ціна сонячної енергії може стати ще дешевшою Золотозвалища ЄС та наші сміттєві будні Світ повинен об'єднатися, щоб подолати пластикове забруднення Конференція - Відновлювана енергетика – енергія для миру та демократії Нові кроки ЮНЕП для збереження довкілля Сьогодні Всесвітній день навколишнього середовища КОНКУРС грантів для об'єднаних громад, які хочуть розвивати екологічні види транспорту Про Не….безпечність харчових продуктів Львів отримав 35 млн. євро на будівництво сміттєпереробного комплексу та рекультивацію Грибовицького полігону ТПВ В Польщі теж горять відходи МГЕС у Нижньому Бистрому: розумна інвестиція чи вирок для Ріки На Закарпатті селяни невдоволені сусідством із міні-ГЕС та нарікають на інвестора через невиконання обіцянок Стан та перспективи розвитку малої гідроенергетики Львівщини Китай засадить 84 тис. км2 деревами для боротьби з забрудненням повітря Сьогодні у Львівській Політехніці відбудеться круглий стіл «Сонячна енергетика Львівщини» У Бродівському районі знищили єдину в Україні популяцію Spiranthes amoena Сьогодні День біологічного різноманіття! Для вивчення зміни клімату у Непалі побудують "Вертикальний університет" Утилізація сонячних модулів. Проблеми, регулювання, перспектива Смерть від пластику…. КУРОРТ «СВИДОВЕЦЬ»: МЕГА-ПРОЕКТ ЧИ МЕГА-АФЕРА? Екологічна ситуація України: Найбільші забруднювачі – промислові підприємства Модна індустрія взялася рятувати світ від екологічної катастрофи!!!! Франція та ще чотири країни Європейського Союзу закликали до амбітних цілей скорочення викидів двоокису вуглецю (CO2) для вантажівок, випереджаючи пропозицію Європейської комісії Міжнародне агентство з поновлюваних джерел енергії (IRENA) стверджує, що у світовому секторі чистої енергетики у 2017 році створено більше 500 000 нових робочих місць, що на 5,2% більше, ніж 2016 році. Перший у світі об'єкт UNSW перетворює е-відходи в багаторазові матеріали ЩОРІЧНО В СВІТІ 7 МЛН ОСІБ ПОМИРАЮТЬ ЧЕРЕЗ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ – ВООЗ «Нас труять», - львів’яни більше не мовчатимуть, бо задихаються 32 РОКИ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ Щойно Уряд підтримав Мінприроди і розроблену нами нову Стратегію державної екологічної політики до 2030 року. Вона повністю відповідає сучасним викликам і сформована за принципом подібних документів у Європейському Союзі Україна розробила законодавчий пакет системи моніторингу парникових газів
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
13/11/15

Чи потрібна Україні екологічна паспортизація підприємств


 

Щороку в Україні збільшується кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу, забруднюються ґрунти і вода. Як наслідок - страждає екологія, провокуючи погіршення здоров'я українців. УНІАН дізнавався, чи можна вплинути на кількість забруднюючих викидів за допомогою екопаспортів.

Екологічна паспортизація українських підприємств розпочалася ще наприкінці 80-х років. Після аварії на ЧАЕС питання екологічного оздоровлення країни мала неабияку актуальність. Передбачалося, що всі діючі підприємства і екологічно небезпечні об'єкти отримають екологічні паспорти, а за результатами цієї паспортизації будуть розроблені конкретні плани екологічної обстановки.

На початку 90-х років було розроблено методичні вказівки щодо заповнення та ведення екологічного паспорта промислового підприємства і більшість українських компаній отримали такий документ. У ньому наводилася характеристика взаємовідносин будь-якого об'єкта (підприємства, фермерського господарства тощо) з природним середовищем.

Екопаспорт складався з двох частин. Перша містила загальні відомості про виробництво, площу, кількість споживаної енергії, води, повітря, кількість працюючих, використовувану сировину, опис технологічних схем виготовлення основних видів продукції, тощо. У другій частині було вказано перелік планованих заходів, спрямованих на зниження навантаження на навколишнє середовище з зазначенням конкретних термінів їхнього виконання, об'ємів витрат, питомих і загальних об'ємів викидів шкідливих речовин (до і після впровадження кожного заходу), зберігання відходів (їхню токсичність, кількість, утилізацію) тощо.

Існування такого документу значно спрощувало роботу з підприємствами відповідних контролюючих органів. Адже, прийшовши на підприємство, спеціаліст відразу бачив, які викиди передбачено і якими вони є насправді. Документ також надавав можливість простежити, як те чи інше підприємство впливає на навколишнє середовище, а також порівняти його з іншими компаніями.

Ще донедавна всі великі підприємства такий документ мали. А застосування екопаспорту визначалося статтею «Державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища» закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Втім, сьогодні ситуація дещо змінилася і система паспортизації не працює. «Українським законодавством не передбачене обов'язкове використання екопаспортів, і ніколи такого не було в принципі», - розповіла УНІАН начальник відділу екологічної оцінки (експертизи) Міністерства екології України Галина Перникоза.

«Це насправді велика проблема, і чому так склалося - сказати важко. Науковці боряться за цей документ вже близько 15 років. Але безрезультатно, - скаржиться експерт. - Наразі дуже мало підприємств в Україні їх мають. Проте ті, підприємці, які піклуються про навколишнє середовище звичайно виготовляють собі такий документ. Але це зазвичай підприємства з іноземними інвестиціями».

«Не всі підприємства мають і користуються екопаспортами, - погоджується з чиновницею еколог, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. - Більше того, часто ці документи, якщо вони є, складені неправильно. Хоч це і невигідно, але існує і можливість підробки екопаспортів».

Наразі відслідкувати ситуацію по небезпечним, з точки зору екології, підприємствам можна лише по інформації з екологічних паспортів областей України, які складаються за даними обласних органів статистики. Цей облік веде Міністерство екології, однак відомство оперує лише тією інформацією, що надана з регіонів. Однак, наприклад, Луганська область і Донецька область, де зосереджено найбільше екологічно небезпечних підприємств, останній раз надавали відповідні дані у 2012 році. Так само застаріла інформація по Києву...

Сьогодні тема екологічних паспортів знову на часі. Курс на євроінтеграцію країни і створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом, що має запрацювати з 1 січня 2016 року, дають можливість не тільки згадати цю тему, а й впровадити дійсно дієві екопаспорти. Вони потрібні, у першу чергу, тим підприємствам, які мають намір конкурувати з європейськими виробниками. Наприклад, українським виробникам сільгосппродукції.

Україна має неабиякий потенціал для вироблення екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва. І створення екологічного паспорта господарства, у якому буде засвідчено, що підприємство має або не має права виробляти екологічно чисту продукцію за світовими стандартами, може значно полегшити вихід українських товарів на європейські ринки.

Тому, на думку співголови Асоціації зелених України Олександра Щербаня, Україні доведеться повернутись до теми екопаспортів. Втім, починати впроваджувати їх потрібно буде заново - оновлення існуючою системи нічого не дасть. «Втілення і вдосконалення ідеї екопаспортів потягне за собою додаткові витрати: корупція, розтрати державних коштів та зайвий клопіт людей, які займаються оформленням паспорта, - вважає він. - Однак, чим довше затягувати з вирішенням цього питання, тим скрутнішим буде становище у майбутньому».

Бо, на думку екологів, дані екологічних паспортів - це не тільки інформація про тони викидів або використання пестицидів (хоча і це є вкрай важливим). Екопаспорт повинен містити оцінку класу екологічної небезпеки об'єкта і впливу його на навколишнє середовище. Це потрібно, в першу чергу, для того, щоб мати уявлення, скільки тарифів і зборів до бюджету повинна платити компанія, що не піклується про екологічність виробництва. Тобто, чим вищий клас небезпеки підприємства - тим вищою повинна бути плата за забруднення. Це, у свою чергу, стимулюватиме підприємства до вживання дієвих заходив для зниження класу небезпеки. І виграють від цього не тільки виробники, що зможуть вийти з екологічно чистими товарами на ринки ЄС, а й українці - бо така система забезпечить поступове зменшення шкідливого впливу на довкілля. 

Що ж потрібно зробити, аби вона почала працювати? Перш за все - розробити й ухвалити відповідний закон. «Для цього потрібна підтримка Верховної Ради», - говорить Галина Перникоза.

По-друге, на рівні Кабінету міністрів необхідно розробити і впровадити порядок складання і використання екологічних паспортів і класифікацію екологічної небезпеки підприємств.

По-третє, формувати свідомість суспільства щодо необхідності кожного піклуватись про довкілля. «Роботи є дуже багато. Перспективи однозначно будуть, але не через рік і навіть не через два. Їх треба впроваджувати поступово», - говорить Олександр Щербань.

Вікторія Доскіч, Тетяна Стежар, УНІАН

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 096 458 4248 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
Чим годують нас полиці супермаркетів…
В тому, що молочні продукти корисні для нашого організму вже ніхто не сумнівається. Це зумовлено тим, що вони містять у своєму складі легкозасвоювані... Детальніше...
27
06/2018
Завідувач кафедри ЕЗП професор Мирослав Мальований: камінь спотикання Грибовицького сміттєзвалища
Головні наукові напрями, над якими працює кафедра екології та збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку, – природоохоронні технології. Найбільше, що нині хвилює науковців кафедри, –... Детальніше...
26
06/2018
Повітря отруєне автомобілями
ДУ “Львівський обласний лабораторний центр МОЗУ” проводить лабораторні дослідження атмосферного повітря з метою визначення рівнів шкідливих речовин, що можуть мати вплив на стан... Детальніше...
23
06/2018
15 червня Всесвітній день вітру
Щороку 15 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день вітру. У різних країнах світу в цей день проводяться численні заходи, що пропагують екологічно чисте... Детальніше...
15
06/2018