У Держпродспоживслужбі відбулися громадські слухання щодо держконтролю за впровадженням HACCP та проблематики здійснення пест-контролю Екологічна свідомість українців. Цифри та факти Із 1 січня в Україні запроваджується нова система моніторингу вод Плавучі бар'єри Ocean Cleanup мають прибрати пластик з Тихого океану ЧАС МНОЖИТИ СМІТТЯ… НА «НУЛЬ» Франкфурт заборонить в'їзд у місто дизельним автомобілям Тема Львівських відходи продовжує бути популярною В Мексиці знайшли мертвими сотні рідкісних морських черепах Найбільшу загрозу для чистоти океанів становлять недопалки сигарет Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану управління відходами до 2030 року» Міжнародна експедиція з'ясовує причину загибелі дельфінів у Чорному морі У Флориді оголосили надзвичайний стан через отруйні водорості Reebok створили кросівки з кукурудзи і касторової олії Міністр заявив, що до 2030 року в Україні 70% відходів мають перероблятися чи бути повторно використано Остап Семерак: «Законопроект, який запровадить в Україні європейську систему регулювання викидів парникових газів, передано на розгляд Уряду» Хто на Закарпатті лобіює будівництво малих ГЕС Житло з конопель «Дев’ять на одній»: жителі Великого Бичкова переймаються власною безпекою через будівництво каскаду малих ГЕС на Шопурці Екстремальна погода - "обличчя зміни клімату" У той час коли нас заливає дощами, німецькі фермери вимагають 1 млрд. євро на допомогу від посухи Громада Мукачева проти МГЕС Знайомтеся з зростаючим джерелом викидів парникових газів 23 липня в Україні починає діяти закон про енергоефективність будівель Щодо перевірки суб’єктів господарювання у сфері харчової промисловості Ні! пластиковим соломинкам у Starbucks Китай та ЄС підтверджують Паризьку угоду ООН та зобов'язуються збільшити співпрацю Чим годують нас полиці супермаркетів… Завідувач кафедри ЕЗП професор Мирослав Мальований: камінь спотикання Грибовицького сміттєзвалища У Лондоні встановили лавки, які очищають повітря Встановлено причину загибелі бджіл Боротьба за їжу Як Еверест перетворюється у гору сміття Повітря отруєне автомобілями Брудні річки України Їсти не можна відмовитись 22 факти про пластикове забруднення 15 червня Всесвітній день вітру Мінприроди розпочало обговорення змін до ліцензійних умов в сфері поводження з небезпечними відходами Програма проведення круглого столу «Вітрова енергетика Львівщини» Влада б'є на сполох через погіршення стану довкілля на Донбасі Загибель бджіл у Кульчиївці, або чому ми не цінуємо наших бджіл Здоровому харчуванню шкодять пестициди Експерти стверджують, що ціна сонячної енергії може стати ще дешевшою Золотозвалища ЄС та наші сміттєві будні Світ повинен об'єднатися, щоб подолати пластикове забруднення Конференція - Відновлювана енергетика – енергія для миру та демократії Нові кроки ЮНЕП для збереження довкілля Сьогодні Всесвітній день навколишнього середовища КОНКУРС грантів для об'єднаних громад, які хочуть розвивати екологічні види транспорту Про Не….безпечність харчових продуктів
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
13/11/15

Чи потрібна Україні екологічна паспортизація підприємств


 

Щороку в Україні збільшується кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу, забруднюються ґрунти і вода. Як наслідок - страждає екологія, провокуючи погіршення здоров'я українців. УНІАН дізнавався, чи можна вплинути на кількість забруднюючих викидів за допомогою екопаспортів.

Екологічна паспортизація українських підприємств розпочалася ще наприкінці 80-х років. Після аварії на ЧАЕС питання екологічного оздоровлення країни мала неабияку актуальність. Передбачалося, що всі діючі підприємства і екологічно небезпечні об'єкти отримають екологічні паспорти, а за результатами цієї паспортизації будуть розроблені конкретні плани екологічної обстановки.

На початку 90-х років було розроблено методичні вказівки щодо заповнення та ведення екологічного паспорта промислового підприємства і більшість українських компаній отримали такий документ. У ньому наводилася характеристика взаємовідносин будь-якого об'єкта (підприємства, фермерського господарства тощо) з природним середовищем.

Екопаспорт складався з двох частин. Перша містила загальні відомості про виробництво, площу, кількість споживаної енергії, води, повітря, кількість працюючих, використовувану сировину, опис технологічних схем виготовлення основних видів продукції, тощо. У другій частині було вказано перелік планованих заходів, спрямованих на зниження навантаження на навколишнє середовище з зазначенням конкретних термінів їхнього виконання, об'ємів витрат, питомих і загальних об'ємів викидів шкідливих речовин (до і після впровадження кожного заходу), зберігання відходів (їхню токсичність, кількість, утилізацію) тощо.

Існування такого документу значно спрощувало роботу з підприємствами відповідних контролюючих органів. Адже, прийшовши на підприємство, спеціаліст відразу бачив, які викиди передбачено і якими вони є насправді. Документ також надавав можливість простежити, як те чи інше підприємство впливає на навколишнє середовище, а також порівняти його з іншими компаніями.

Ще донедавна всі великі підприємства такий документ мали. А застосування екопаспорту визначалося статтею «Державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища» закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Втім, сьогодні ситуація дещо змінилася і система паспортизації не працює. «Українським законодавством не передбачене обов'язкове використання екопаспортів, і ніколи такого не було в принципі», - розповіла УНІАН начальник відділу екологічної оцінки (експертизи) Міністерства екології України Галина Перникоза.

«Це насправді велика проблема, і чому так склалося - сказати важко. Науковці боряться за цей документ вже близько 15 років. Але безрезультатно, - скаржиться експерт. - Наразі дуже мало підприємств в Україні їх мають. Проте ті, підприємці, які піклуються про навколишнє середовище звичайно виготовляють собі такий документ. Але це зазвичай підприємства з іноземними інвестиціями».

«Не всі підприємства мають і користуються екопаспортами, - погоджується з чиновницею еколог, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. - Більше того, часто ці документи, якщо вони є, складені неправильно. Хоч це і невигідно, але існує і можливість підробки екопаспортів».

Наразі відслідкувати ситуацію по небезпечним, з точки зору екології, підприємствам можна лише по інформації з екологічних паспортів областей України, які складаються за даними обласних органів статистики. Цей облік веде Міністерство екології, однак відомство оперує лише тією інформацією, що надана з регіонів. Однак, наприклад, Луганська область і Донецька область, де зосереджено найбільше екологічно небезпечних підприємств, останній раз надавали відповідні дані у 2012 році. Так само застаріла інформація по Києву...

Сьогодні тема екологічних паспортів знову на часі. Курс на євроінтеграцію країни і створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом, що має запрацювати з 1 січня 2016 року, дають можливість не тільки згадати цю тему, а й впровадити дійсно дієві екопаспорти. Вони потрібні, у першу чергу, тим підприємствам, які мають намір конкурувати з європейськими виробниками. Наприклад, українським виробникам сільгосппродукції.

Україна має неабиякий потенціал для вироблення екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва. І створення екологічного паспорта господарства, у якому буде засвідчено, що підприємство має або не має права виробляти екологічно чисту продукцію за світовими стандартами, може значно полегшити вихід українських товарів на європейські ринки.

Тому, на думку співголови Асоціації зелених України Олександра Щербаня, Україні доведеться повернутись до теми екопаспортів. Втім, починати впроваджувати їх потрібно буде заново - оновлення існуючою системи нічого не дасть. «Втілення і вдосконалення ідеї екопаспортів потягне за собою додаткові витрати: корупція, розтрати державних коштів та зайвий клопіт людей, які займаються оформленням паспорта, - вважає він. - Однак, чим довше затягувати з вирішенням цього питання, тим скрутнішим буде становище у майбутньому».

Бо, на думку екологів, дані екологічних паспортів - це не тільки інформація про тони викидів або використання пестицидів (хоча і це є вкрай важливим). Екопаспорт повинен містити оцінку класу екологічної небезпеки об'єкта і впливу його на навколишнє середовище. Це потрібно, в першу чергу, для того, щоб мати уявлення, скільки тарифів і зборів до бюджету повинна платити компанія, що не піклується про екологічність виробництва. Тобто, чим вищий клас небезпеки підприємства - тим вищою повинна бути плата за забруднення. Це, у свою чергу, стимулюватиме підприємства до вживання дієвих заходив для зниження класу небезпеки. І виграють від цього не тільки виробники, що зможуть вийти з екологічно чистими товарами на ринки ЄС, а й українці - бо така система забезпечить поступове зменшення шкідливого впливу на довкілля. 

Що ж потрібно зробити, аби вона почала працювати? Перш за все - розробити й ухвалити відповідний закон. «Для цього потрібна підтримка Верховної Ради», - говорить Галина Перникоза.

По-друге, на рівні Кабінету міністрів необхідно розробити і впровадити порядок складання і використання екологічних паспортів і класифікацію екологічної небезпеки підприємств.

По-третє, формувати свідомість суспільства щодо необхідності кожного піклуватись про довкілля. «Роботи є дуже багато. Перспективи однозначно будуть, але не через рік і навіть не через два. Їх треба впроваджувати поступово», - говорить Олександр Щербань.

Вікторія Доскіч, Тетяна Стежар, УНІАН

 


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 096 458 4248 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
У Держпродспоживслужбі відбулися громадські слухання щодо держконтролю за впровадженням HACCP та проблематики здійснення пест-контролю
19 вересня 2018 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів за ініціативою Громадської спілки «Пест контроль України» провела громадські слухання з... Детальніше...
19
09/2018
Екологічна свідомість українців. Цифри та факти
Що думають громадяни України про довкілля? Чи готові вони особисто брати участь у захисті довкілля? Які реформи громадяни вважають пріоритетними? Чи поділяють мешканці України європейські екологічні... Детальніше...
19
09/2018
Тема Львівських відходи продовжує бути популярною
Незважаючи на наявність Програми заходів для налагодження системи управління твердими побутовими відходами у м. Львові на 2017 – 2019 роки розробленої обласною владою питання... Детальніше...
06
09/2018
В Мексиці знайшли мертвими сотні рідкісних морських черепах
Рибаки мексиканського штату Оахака знайшли близько 300 мертвих оливкових черепах, які заплуталися в риболовецьких сітках. Кілька днів до цього біля узбережжя сусіднього штату Чіапас... Детальніше...
31
08/2018