Не прати щоб зберегти довкілля Луцька мерія просить закрити підприємство "Біо-Пек" - джерело нестерпного смороду Роботу екологічної інспекції потрібно врегулювати за європейським зразком, – Ляпіна У якому стані зараз АЕС та чи загрожує Україні другий Чорнобиль Висновок WWF: малі ГЕС шкодять українській екології За рік у Середземне море викидають 570 тисяч тонн пластику IKEA презентувала товари для дому з переробленого пластику В окупованому Криму панікують і протестують, щоб повернули воду з України Чим дихають і що п'ють українці: де дізнатися про забруднення довкілля у своєму регіоні? Нафтопродукти на одеських пляжах: відпочивальники скаржаться на купіль з мазуту Вчені вважають, що розпочалася період масового вимирання біоти Енергозберігаючі намети та система для питної води: сучасні технології у підрозділах НАТО Квартира в стилі еко: 5 простих лайфхаків під силу кожному У Китаї на хімзаводі стався вибух: є загиблі та поранені Держава неефективно використовує свої промислові відходи В Україні з'явились швидкісні електрозарядки між Львовом, Києвом та Одесою Використання шлаків при будівництві доріг заощадить мільярди, – експерт Скло, сонячні батареї і зелень на даху: чим вражає нова екологічна штаб-квартира МОК Бізнес на екології: чого насправді хочуть екоактивісти? Біля узбережжя США під океаном знайшли величезний шар прісної води Забруднення повітря негативно впливає на жіноче репродуктивне здоров'я, – вчені На островах Вануату заборонити одноразові підгузки Чи потрібні Україні сміттєспалювальні заводи? Париж з 1 липня впроваджує заборону на старі дизельні авто Чому мораторій не експорт деревини не рятує українські ліси Докладніше в розділі Чому мораторій не експорт деревини не рятує українські ліси У Тихому океані запустили пастку для пластикового сміття Тварини стають меншими Розробили сайт, що показує зміни температури на планеті з 1901 до 2018 року Остап Семерак: «Більше 3 млн саджанців з лісового розсадника відновлюватимуть ліси Карпат» 5 найрідкісніших тварин планети В окупованому Криму висохло озеро Нове в Байдарській долині Приголомшливі скульптури, які імітують підводний світ В Києві дуже забруднене повітря Країни "Великої двадцятки" підготували програму для боротьби з пластиковим сміттям в океані Врятуй планету і збережи своє здоров'я: 17 червня розпочався Всесвітній тиждень без м'яса На Запоріжжі ввели в дію міні-ГЕС на стоках із заводів ЯК МІКРОПЛАСТИК ПОТРАПЛЯЄ ДО НАШОГО СТОЛУ 82 мішки сміття за півтори години: як прибирали побережжя Дніпра Виживання співочих птахів України наразі залежить від чиновників Штраф за порушення пожежної безпеки у лісі - до 8500 гривень Їсти по-європейськи: що отримають українці в нових законах про харчі Захист природи в Україні: моніторинг – важливо, але... ЕКОКАТАСТРОФА, ЩО ТЯГНЕТЬСЯ РОКАМИ Зменшення біорізноманіття становить великий ризик для майбутнього світового продовольства Скільки тварин щороку вбивають заради хутра в Україні: жахливі цифри Німеччина планує закрити всі 84 електростанції, що працюють на вугіллі Як оформити дозволи на спецводокористування У КОЛУМБІЇ ЗА ЛІЧЕНІ ТИЖНІ ЗНИКЛА ДРУГА ЗА ВЕЛИЧИНОЮ РІЧКА Людину звинуватили в загибелі 28% сухопутних хребетних Збільшення екоподатку для бізнесу у 25 разів без комплексного підходу втрачає сенс
"Спочатку вони вас ігнорують, потім сміються над вами, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте"
Махатма Ганді
25/06/19

Чи потрібні Україні сміттєспалювальні заводи?


Одна з гострих проблем сьогоднішньої України - утилізація промислових і побутових відходів. Згідно зі статистикою, зараз на кожного жителя країни припадає близько 300 тонн накопичених відходів. Всього (як законно, так і нелегально) функціонує близько 35 тис. полігонів з утилізації відходів (а простіше кажучи - сміттєзвалищ), площа яких перевищує 12 тис.га. За оцінками фахівців, 99% з них не відповідають екологічним вимогам. Повторне перероблення відходів не перевищує 3% від їх загальної кількості. І така, неприваблива, ситуація ускладнюється з кожним роком.
 
Розв'язання цієї проблеми пов'язане з необхідністю кардинальної зміни підходів до санітарного очищення наших міст і сіл, підвищення відповідальності населення і підприємств у поводженні з відходами, використанням досвіду розвинених країн в їх утилізації.
 
Полігон твердих побутових відходів в с. Підгірці, Київська область.
фото hromadske.ua
 
Не можна сказати, що розуміння проблеми відсутнє на державному рівні або на місцях.  Для прикладу:
  • в кінці 2017 року Кабмін схвалив Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року, якою передбачено значне скорочення обсягу захоронення відходів з сьогоднішніх 95% до 30%, збільшення ступеня їх перероблювання, організацію раціональної системи роздільного збору відходів;
  • на початку 2018 року набув чинності закон про сортування твердих побутових відходів, який зобов'язує громадян сортувати побутове сміття;
  • на регіональному рівні розробляються програми вдосконалення систем санітарного очищення населених пунктів. Програми орієнтовані на необхідність створення сміттєпереробних підприємств сучасного типу.
Як правило, подібні підприємства займаються сортуванням відходів, відбираючи з них те, що може йти на подальше перероблення (скло, метал, пластик, папір і т.п.) і утилізацією тієї частини відходів, які не можна переробити на полігонах. На сьогодні в Україні практично немає таких повноцінних підприємств. Про будівництво першого подібного комплексу загальною потужністю перероблення в 700 тис. тонн в рік, що включає етап сортування та сучасні методики утилізації відходів, оголошено на початку червня в Києві. У ряді населених пунктів функціонує всього 22 сортувальних лінії (Київ, Вінниця, Дніпро, Запоріжжя, Чернівці та ін.). Існує також кілька підприємств іншого типу, які на полігонах з відходами добувають біогаз і перетворять його в електричну енергію (Вінниця, Івано-Франківськ, Маріуполь, Миколаїв, Київ, Бровари, Бориспіль).
 
Серед сміттєпереробних підприємств окреме місце займають сміттєспалювальні заводи, які утилізують відходи шляхом їх спалювання. Це найбільш поширений тип сміттєпереробних підприємств в розвинених країнах. Всього у світі функціонує понад 2,5 тис. Сміттєспалювальних заводів. У США, наприклад, функціонує близько 500 заводів, в Німеччині та Франції понад 100 в кожній. Серед мегаполісів світу найбільшу кількість таких заводів в Пекіні - 32.
 
Перший сміттєспалювальний завод був побудований в місті Ноттінгем біля Лондона в 1874 р за найпростішою технологією - утилізація сміття шляхом спалювання. Сьогоднішні сміттєспалювальні заводи це комплексні підприємства, на яких проводиться сортування відходів, їх спалювання і, що найголовніше - виробляється теплова та електрична енергія. По суті, вони являють класичний приклад альтернативної енергетики й, крім того, розв'язують проблему боротьби з відходами.
 
В Україні в різний час функціонувало 5 сміттєспалювальних заводів (Київ, Дніпро, Харків, Рівне та окупований сьогодні Севастополь), з яких працює тільки завод «Енергія» в Києві. Безлюдівський завод в Харкові пропрацював з 1982 по 2001 роки та з екологічних міркувань був поставлений на реконструкцію, яка закінчилася повним демонтажем. Аналогічна доля Дніпровського заводу, який реконструюється з 2012 року. Наймолодший завод, побудований в Рівному у 2013 році, пропрацював лише півроку і сьогодні працює без спалювання, а тільки на сортуванні відходів.
 
Завод «Енергія» в Києві був введений в експлуатацію в 1987 році. Щодня це підприємство переробляє 750 тонн твердих побутових відходів, що складає близько 25% від загальної кількості міського сміття. В результаті спалювання відходів завод виробляє до 200 тис. Гкал теплової енергії, яка використовується для опалення та гарячого водопостачання 80 тис. Квартир на столичному житловому районі «Позняки». При цьому, спалювання сміття як альтернативного виду палива, дозволяє щорічно економити до 30 млн. Куб. м природного газу. Як і на інших українських заводах, на підприємстві гостро стоїть питання впровадження хімічного очищення димових газів.
 
Подібні проблеми притаманні для всіх сміттєспалювальних підприємств. У продуктах згоряння сміття знаходяться практично всі елементи таблиці Менделєєва, найбільш небезпечні важкі метали, кислоти та діоксид сірки. Сучасні технології очищення димових газів дозволяють повністю нейтралізувати негативну дію цих речовин. Тому в розвинених країнах не існує обмежень по розташуванню сміттєспалювальних заводів. Є безліч прикладів розміщення таких підприємств навіть в центрі міст - прикладами тут є Токіо, Цюріх, або Ліон. Найбільш хрестоматійний приклад - завод «Шпіттелау» у Відні, який розміщений в центрі австрійської столиці. Уже майже 30 років це підприємство щорічно спалює 265 тонн сміття і подає тепло в 60 тис. Квартир 9-го району Відня. При цьому екологічна ситуація в районі заводу, як правило, набагато краще, ніж в інших районах міста і міська влада не стикається з будь-якими скаргами населення на екологію в цьому районі.
 
Сміттєспалювальний завод «Шпіттелау», м.Відень
 
Звичайно, забезпечення екологічної безпеки сміттєспалювальних заводів і впровадження сучасних методів очищення газів, що відходять, істотно здорожують вартість будівництва таких підприємств. У структурі загальної вартості будівництва такі витрати можуть складати до 50%. Вартість будівництва нового заводу з перероблення 500 тис. Тонн відходів на рік коливається в межах 300-400 млн. дол. Сконцентрувати такі кошти для більшості органів місцевого самоврядування є непосильним завданням. Тому багато хто з них активно займаються пошуком інвесторів на будівництво сміттєспалювальних заводів.
 
Основна причина того, що інвестори не поспішають реалізовувати свої наміри, полягає у відсутності матеріальних гарантій повернення вкладених ними коштів в будівництво подібних підприємств. Вартість перероблених відходів завжди значно нижче витрат на їх перероблювання. У розвинених країнах ці витрати компенсуються населенням у вигляді платежів за сміттєвидаляння і муніципальними органами у вигляді дотацій сміттєпереробним підприємствам. Середня вартість послуг з перероблювання відходів при цьому становить від 30 до 200 євро за тонну. Матеріальне становище наших громадян і можливості місцевих органів самоврядування не дозволяють платити в таких розмірах - набагато простіше поховати ці відходи на полігоні і коштувати це буде 120 грн. за тонну на офіційних полігонах або взагалі безкоштовно - на несанкціонованих звалищах.
 
У більшості країн бізнес з перероблення відходів прибутковий. У нас же поки прибуток від перероблення відходів отримують нелегальні "переробники". Але якщо ми дійсно хочемо розв'язати проблему санітарного очищення наших міст, селищ і сіл, то необхідно вже сьогодні вживати кардинальних заходів щодо підвищення економічного інтересу до підгалузі перероблення відходів. І це стосується не тільки підвищення до економічно обґрунтованого рівня вартості послуг зі сміттєвидаляння, або роботи з населенням щодо забезпечення роздільного збору відходів. Необхідно вдосконалювати законодавство щодо поводження з відходами в частині оподаткування виробників товарів. У багатьох країнах виробники платять податок на подальшу утилізацію тари та упаковування вироблених ними продуктів, який потім передається сміттєпереробним підприємствам. Слід подумати й про податкові пільги для цих підприємств. Іншими словами, потрібні заходи, які зробили б перероблення відходів в нашій країні таким же прибутковим, як і в передових країнах, - тоді інвестори прийдуть до нас не з намірами, а з реальними справами.

У висновку хотілося б ще раз повернутися до єдиного що працює в Україні київського сміттєспалювального заводу «Енергія». Доля цього підприємства може піти за тим же сценарієм, як і в інших аналогічних сміттєспалювальних заводів України, які припинили свою роботу. Навколо підприємства не один рік ведуться баталії щодо його закриття через шкідливий вплив на екологію прилеглих житлових масивів. Однак, це унікальне і дуже потрібне місту підприємство заслуговує іншої долі - необхідно вжити всіх заходів до його збереження. У КП «Київтеплоенерго», на балансі якого знаходиться завод, розроблений план модернізації підприємства, згідно з яким передбачається впровадження хімічного очищення димових газів.

Сміттєспалювальний завод «Енергія», м Київ

Хотілося б сподіватися, що зусилля міста увінчаються успіхом, і в результаті столиця отримає сучасне підприємство з виробництва альтернативної енергії та екологічна ситуація в одному найбільшому житловому районі Києва буде відповідати європейським стандартам. Більш того, модернізований завод буде наочним прикладом для інших міст країни у вирішенні проблем боротьби з відходами та поліпшення санітарного стану міського середовища. 

За матеріалами:  ІА «Україна Комунальна»


Радіаційний фон
м. Київ
0,012 мР/год

м. Чорнобиль
0,024 мР/год


+38 097 721 03184 office@eco-ua.org ecokom пл. Міцкевича, 8,
            м. Львів, Україна, 79000
Луцька мерія просить закрити підприємство "Біо-Пек" - джерело нестерпного смороду
Луцька міськрада направила звернення до районної держадміністрації з проханням тимчасово закрити ТзОВ “Біо-ПЕК”, діяльність якого, як вважають, є джерелом нестерпного смороду у місті. Про... Детальніше...
09
07/2019
Роботу екологічної інспекції потрібно врегулювати за європейським зразком, – Ляпіна
Довіра до екологічної інспекції України в портах дуже низька, у першу чергу через безпідставні перевірки суден, які інспекція здійснює досить часто, повідомила глава... Детальніше...
09
07/2019
Висновок WWF: малі ГЕС шкодять українській екології
Всесвітній Фонд Природи (WWF) закликав Україну виробити прозору і збалансовану державну політику щодо розвитку альтернативних джерел електроенергії. Зокрема, малих гідроелектростанцій (потужністю до 10... Детальніше...
09
07/2019
За рік у Середземне море викидають 570 тисяч тонн пластику
Щороку в Середземне море потрапляє 570 тис. т пластику - тобто майже 34 тис. пластикових пляшок за хвилину.Про це йдеться у звіті Всесвітнього... Детальніше...
08
07/2019